Делегування повноважень – важливе чи… дуже важливе?

Делегування повноважень – важливе чи... дуже важливе?Більшість підприємців насправді не люблять працювати з іншими людьми – у тому числі із власними співробітниками! Саме із цієї причини в 96% всіх фірм налічується менше десяти співробітників, а в переважній більшості – менше трьох. А виходить, рішення про зростання прийняти нелегко.

Даг Харрісон, генеральний директор оцінюваної в 200 мільйонів доларів компанії The Scooter Store, яка займається постачанням колясок і протезів для інвалідів, дуже добре пам’ятає ту зміну в мисленні, що перетворила його маленький магазинчик у величезну фірму.

«Я пам’ятаю – немов все це була вчора – ту нараду, на якій ми ухвалили рішення щодо росту… Ми провели кілька років у важкій праці, налагоджуючи роботу на локальному рівні. Ми знали, що наша система не готова, і розуміли, що бізнес позбавить нас можливості проводити час із близькими. Але ще ми розуміли, що оскільки ми почали вже трохи заробляти – наш бізнес може рости», – розповідає Харрісон. Прийняти це рішення допомогла і загроза з боку одного з так званих друзів Харрісона – він побачив можливість, що представилася, і став потенційним конкурентом. Прийшов час показати, хто талановитіше.

«Одним із перших принципів менеджменту, що міцно засів у моїй голові, – розповідає Харрісон, – було усвідомлення того, що якщо ти не дозволиш людям вести справу для тебе, то це буде робота, а не бізнес. Немов хтось відкрив мені очі, тому що тільки тоді я зрозумів, що потрібно залучати хороших людей, які будуть працювати за мене. Я не міг продовжувати наймати співробітників за зарплату, що була близька до мінімальної». І хоча друзі й рідні говорили Харрісону, що ще надто рано платити високі зарплати і наймати досвідчених співробітників відділу продажів, поточних операцій і фінансів, він тоді зробив це – і не шкодує про своє рішення. «У тому році ми виросли із двох магазинів до п’яти – і при цьому я відчуваю, що ми краще контролюємо нашу справу».

Передача повноважень іншим дійсно так важлива для бізнесу, як про це заявляють експерти. Харрісон знав, що божевіллям буде самому вирішувати, мають рушники в туалеті бути просто білими чи з блакитною смужкою. Маючи інженерну освіту, він і не став би прикидатися, що розбирається у фінансах або продажах. Йому не тільки належало відмовитися від розгляду безлічі дріб’язкових питань, але й зробити перші кроки до забезпечення собі тієї ролі, яку можуть грати лише генеральний директор і/або засновник компанії, – ролі лідера й провидця. Харрісону потрібна була структура управління, що дозволила б йому сконцентрувати всю увагу на його реальній роботі – забезпеченні росту компанії.

За матеріалами книги “Правила прибуткових стартапів”

НЕ ПРОПУСТІТЬ:
Приєднуйтесь до професіоналів e-learning! На I Всеукраїнській конференції дистанційного навчання Ви дізнаєтеся про останні тренди та розробки в галузі навчання, зможете впровадити e-learning у компанії.
Детальніше →