Розділивши слона навпіл, не одержиш двох слоненят

Розділивши слона навпіл, не одержиш двох слоненятЖивим системам властива цілісність. Їхні властивості залежать від цілого. Те ж саме стосується і організацій. Щоб розуміти найскладніші питання управління, потрібно бачити систему в цілому, саме вона породжує проблеми, – стверджує Пітер Сенге (Peter Senge) у своїй книзі “П’ята дисципліна” (The Fifth Discipline).

У якості ілюстрації Сенге наводить одну суфійську притчу “Про слона і трьох сліпих мудрецях”.

Троє сліпих зустріли слона й почали його обмацувати.

“Це щось м’яке, велике і широке, як килим”, – сказав один, який схопився за вухо.

Другий схопив за хобота і сказав: “Я тримаю реальність у руках. Це пряма довга труба”.

А третій, обхопивши ногу, викликнув: “Це щось товсте і міцне, як колона”.

Хіба в багатьох компаніях керівники виробництва, збуту й досліджень не схожі на трьох таких сліпих? Кожен ясно бачить свої проблеми, але жоден не зауважує, як політика його підрозділу взаємодіє з іншими. Цікава мораль наведеної притчі: “При такому способі одержання знання ці троє ніколи не пізнають слона”.

MUST READ:  Притча: Слон і мотузка

Бачити слона цілком не означає, що будь-яке організаційне питання можна зрозуміти тільки крізь призму організації в цілому. Деякі питання проясняються, якщо взяти до відома взаємодію основних функцій, таких як виробництво, збут і дослідження; але є й інші питання, для розуміння яких необхідно й достатньо знати системні сили, що діють у даній конкретній функціональній області (наприклад, на виробництві); а для розуміння третіх потрібно враховувати динаміку розвитку галузі. Ключовий принцип, названий “принцип границь системи”, полягає в тому, що підлягають вивченню тільки ті взаємодії, які, незалежно від традиційних внутрішніх і міжорганізаційних розмежувань, найбільш важливі для розглянутого питання.

Часом люди набираються рішучості й ділять слона навпіл. Вони одержують при цьому не двох слоненят, а безладдя. Під безладдям мається на увазі проблема настільки складна, що до неї не можна підібрати важіль, тому що він припускає взаємозв’язок і взаємодію частин, його не можна використати, маючи перед собою лише шматки цілого.