10 гріхів стартапера

10 гріхів стартапера Олексій Мась, власник кількох стартапів та учасник комітету експертів GrouthUp і Startup.ua, вважає, що стартапам (а точніше – їх засновникам) також притаманні гріхи. І деякі з них можна вважати смертними. Ось перелік 10 смертних гріхів стартапера розміщених на сайті Олексія.

1. Жадібність: Орієнтація на гроші, а не на продукт.

Деякі стартапи починаються з грошей, але гроші не можуть лежати в основі стартапу. Стартап зазвичай збитковий як для команди так і для інвесторів. Стартапери рідко бувають багатіями. Набагато ймовірніше, що їхній “раціон” обмежуватиметься хлібом та водою.

Суть в тому, що люди, які мріють про гроші, так і залишаються на хлібі та воді. А ті, хто мріє змінити світ – в результаті стають багатими. Тому що мріяти про гроші – це мріяти про ніщо. Адже гроші – це ніщо, просто засіб обміну. І гордитися ними водночас смішно і сумно. Саме тому більшість мільйонерів виглядають як бомжі. Тому що гроші для них не розкіш – а можливість, потік, влада, що завгодно – тільки не сам факт володіння грішми. Про гроші думають бідні люди, які такими й залишаться.

2. Небажання працювати у команді.

Стартапери бояться ділитися ідеєю з іншими і тому частенько роблять (а точніше – не роблять) бізнеси самостійно. Правда полягає в тому, що однієї людини мало для того, щоб ефективно керувати організацією.

Суть в тому, що саме ваше вміння працювати з людьми визначає ваш успіх в бізнесі. А оскільки стратапи робляться голодними людьми ціною власного здоров’я, то вам знадобиться певна психологічна стійкість, щоб їх витримати.

3. Страх помилки.

Існують стартапери, які хочуть відразу все передбачити. Практика показує, що з таких проектів не виходить нічого хорошого.

Як же так? Хіба розумність стартапера не повинна бути основним фактором? Виявляється, що ні. Найкращі стартапери – це сміливі і дещо божевільні люди. І якщо при цьому вони вміють робити висновки із власних помилок – у них обов’язково все вийде. Скрупульозні та обережні люди ніколи не створять стартап.

4. Незнання себе, небажання орієнтуватися на свої внутрішні цінності.

Стартап – це про вас, а не про когось іншого. Про те, що ви любите і чим хочете займатися. Якщо людина займається улюбленою справою – вона переможе. Навіть якщо ринок буде неготовий чи іншим це буде не потрібно. В тій сфері, де ви знайдете себе – ви переможете. Там, де підете проти власного я – програєте!

5. Страх забруднитися. Невміння нічого робити руками.

Виросло нове покоління стартаперів “білоручок”. Раніше, коли люди починали стартап, вони практично все вміли робити самостійно. Вони самі малювали дизайн і писали код. Найяскравіший зі стартапів сучасності був написаний особисто його засновником Марком Цукербергом.

6. Жадібність: Занадто багато функцій в першому продукті.

Творці стартапу бояться, що він не сподобається користувачам. Тому вони додають в нього все більше та більше зайвих функцій. Але стартап не може “злетіти”, якщо він перевантажений незрозумілими функціями.

7. Припущення, що користувачі – розумні.

Люди, які створюють стартапи, наділені інтелектом, тому в них є спокуса створювати сервіси для розумних. Але більшість людей далекі від ідеалу. До того ж їм немає часу розбиратися з тим, що ви “натворили”.

8. Страх користувачів. Боятися запитати, що їм потрібно.

Є люди, які можуть допомогти вам при створенні вашого продукту – це ваші користувачі. Але багато стартаперів бояться критики споживачів і всіляко намагаються її уникати. Така гра у “схованки” може продовжуватися роками.

9. Жадібність: Думати про продаж ресурсу.

Хороші ресурси не продаються. Вони дещо більш тісно пов’язані із творцем, ніж ті прохідні проекти, які можуть одразу виставитися на продаж. Біл Гейтс не продав Microsoft, Джобс не продав Apple, а Цукерберг не продав Facebook. Коли стартапери говорять, що будують проект на продаж, навряд чи варто інвестувати в них. Тому що так ніхто не робить.

10. Здаватися занадто рано.

Багато стартаперів задаються питанням, скільки часу їм доведеться чекати, перш ніж проект стане успішним. На думку Олексія більшість проектів стають успішними не раніше, ніж через три роки. Перші три роки існування Google всі користувалися Альтавістою, а перші три роки існування Twitter ніхто не вірив у його успіх.

Після того, як бізнес уже відбувся, дуже легко розповідати, що він був приречений на успіх. А насправді творці цього бізнесу не здалися десять тисяч разів задовго до того, як користувачі взагалі дізналися, що такий бізнес існує, і повірили в нього.

НЕ ПРОПУСТІТЬ:
Приєднуйтесь до професіоналів e-learning! На I Всеукраїнській конференції дистанційного навчання Ви дізнаєтеся про останні тренди та розробки в галузі навчання, зможете впровадити e-learning у компанії.
Детальніше →

Опубліковано Категорії ЗагальнаПозначки
  • Ляшкевич Володимир

    Як і всюди – помітна відсутність найбільшої небезпеки – обману, самообману. В цьому, принаймні, сенсі й всі українці є щирими сатаністами (послідовниками обману), бо чому ж постійно обираємо обманщиків?
    Так і в цьому переліку є проблема обману і самообману.
    Але вирішення цієї проблеми за межами досвіду більшості, це теж проблема.