Офісні крадіжки – звичайна практика для українців

Офісні крадіжки – звичайна практика для українців Офісні крадіжки в Україні процвітають – з цим явищем хоча б один раз за своє життя стикалися 77% співробітників компаній. Така інформація опублікована на сторінках видання “Сегодня“.

Відповідь на запитання, що і в яких кількостях готові вкрасти працівники, дає перше національне онлайн-опитування “Крадіжки на роботі: що “несуть” з собою з роботи і що “приносять” в офіс”. Опитування було проведене виданням “Коментарі” спільно з кадровим порталом HH.ua. В опитуванні взяло участь 4853 мешканці України (53% чоловіків та 47% жінок) зі всіх сфер бізнесу.

Крадіжкою більшість респондентів в першу чергу називають присвоєння чужих речей та грошей (78,6%), офісних речей (68,1%), а також готової продукції компанії (66,4%). Ще один із проявів крадіжки – нецільове використання бюджету компанії (59,5%), розголошення комерційної таємниці (58,8%) та споживання чужої їжі із холодильника (57,5%).

Цікаво те, що присвоєння залишків сувенірної та презентаційної продукції більшість респондентів крадіжкою не вважають, як і використання службового мобільного зв’язку, інтернету та принтера в особистих цілях. Не дивно, що саме використання офісної оргтехніки, мобільних телефонів та Інтернету, не пов’язане з роботою – це найрозповсюдженіше зловживання в українських компінях. 46% респондентів бачать, як їх співробітники беруть з собою додому канцтовари і навіть туалетний папір.

MUST READ:  Кілька способів змусити співробітників працювати... гірше

Серед найбільш розповсюджених зловживань в офісі – робочий принтер. В особистих цілях його використовують практично всі респонденти.

Крадіжки часу

Більшість українців стверджують, що чесні перед своїми роботодавцями – таких 58,5%. Йдеться про те, що вони особисто не приносять нічого матеріального з офісу додому. Серед тих, хто признався, найбільш популярними предметами крадіжки виявилися сувенірна продукція (23,7%) і преса (15,2%).

Втім, мало хто згоден з твердженням, що крадіжкою можна вважати і нецільове використання робочого часу, наприклад: виконання особистих замовлень у робочий час чи саботування роботи загалом. Зрештою, компанія оплачує робочий час своїх співробітників і має право його контролювати. “Це те саме, що людина оплатила б путівку на десять днів, а відпочила тільки вісім”, – пояснює генеральний директор компанії Dopomoga Ukraine Катерина Скибська.

“Ліві” прибутки

Набагато більш небезпечною формою крадіжок для компанії виявляються так звані “відкати”. Адже це також крадіжка – отримання чужого майна шляхом обману чи зловживання довірою. Користуючись довірою керівника, співробітник вводить його в оману, пропонуючи вибір начебто найкращого підрядника, насправді отримуючи певну (зазвичай – грошову) вигоду для себе.

Більше 63,5% опитаних переконані, що в їхній сфері відкатів не беруть, а якщо й беруть, то розмір останніх залишається для респондентів загадкою (9,8%). За даними дослідження найрозповсюдженішими відкати є у сфері оптового продажу, нерухомості, послуг для бізнесу та реклами. П’ята частина співробітників обмежується відкатами до 20% від суми угоди.

MUST READ:  Якщо не подобається робота, то... експлуатуйте свого боса!

Як наказують

Схоже, що українські роботодавці досить спокійно ставляться до використання службових ресурсів для особистих цілей. Сувора відповідальність за такі випадки передбачена лише у 6% компаній, а ще у 22% можна отримати зауваження. З іншого боку майже половина роботодавців дозволяє використовувати офісні ресурси в межах розумного, а чверть – взагалі не встановлює лімітів і не контролює цей процес.

Серед найбільш популярних способів боротьби з витратами найпростіший – ліміт на витрати за певними статтями бюджету. До такого методу вдається більше половини роботодавців (61,2%). Також часто встановлюються камери спостереження (36%). Набагато рідше проводиться моніторинг переписки співробітників (13%) та прослуховування їхніх розмов (9%).

Санкції на робочих місцях застосовуються нечасто – 68% респондентів відзначають, що у їхніх компаніях не було жодного випадку, коли б когось наказали за крадіжку. Тих же, кого впіймають на гарячому очікує догана (32%), звільнення (34%), рідше – грошовий штраф (23%). Набагато рідше трапляється кримінальне переслідування чи навпаки – повне ігнорування факту крадіжки.