Лінгвістичний кретинізм

Ні, розмова йде не про стиль висловлювань управлінця, не про досконалість мовних зворотів та вишуканість мови при спілкуванні з колегами. Все значно гірше, йдеться про понятійний апарат, який дарують нам перекладачі та викладачі-аматори в управлінських дисциплінах. Згадую, як одна з секретарок у клієнта пояснювала меншу здатність жінок орієнтуватись на місцевості як „географічний кретинізм”. Хочеться, щоб ми всі позбавились нашої спільної вади – „лінгвістичного кретинізму”.

За революційними часами у нашому суспільстві, остання чверть століття, ми на загал часто не зауважували революційних перетворень в засадах управлінських підходів. А вони відбулись при переході від принципів індустріальної ери до принципів „інформаційної” (цифрової, мережевої, як завгодно) стадії розвитку суспільства. Ми тільки часом намагаємось грати у нові ігри за старими правилами. Старі правила спрацьовують у нас, оскільки вони прив’язані до старих, звичних усталених уявлень. Більшість менеджерів, на жаль, не читають в оригіналі сучасні праці і послуговуються в основному російськомовними перекладами, що дуже часто виконані необізнаними на темі перекладачами та нашвидкоруч. Це породжує плутанину в розумінні інколи абсолютно базових речей, нерозумінні концепцій, скепсис до відповідних теорій.

В таких роботах суть втрачається з такою ж інтенсивністю як, наприклад, в назвах „Competitive Advantages of Nations” Майкла Портера (=”Конкурентні переваги націй”) в перекладі звучить як „Международная конкуренция”.

Або „стратегічна” робота А. Сливоцького „Profit Zone” (=”Зона прибутку”) раптом стала „маркетинговою” і вийшла під назвою „Маркетинг со скоростью мысли” тощо.

Читання такого роду довільних перекладів може відбити бажання до пошуку того необхідного, що вже треба було б зрозуміти нашому менеджерові та почати впроваджувати, наздоганяючи кращу світову практику. Інакше – консервація, обмеженість, неспроможність знайти спільну мову з потенційними партнерами з усього світу.

Викладачам ВНЗ та бізнес-шкіл потрібно потроїти зусилля, та, можливо, домовитись про професійну термінологію, яка б мала стати стандартом для використання фахівцями з управлінських дисциплін.

Незаперечно існує лінгвістичний детермінізм. Ми діємо відповідно до того, що ми говоримо і як ми говоримо.

Декілька прикладів для того, щоб ми таки навчились бути обережними з базовими визначеннями: вартість/цінність, власник/хазяїн/адміністратор бізнес-процесу, процесний/процесуальний(?!?) підхід, плутанина з розумінням бізнес-процесу, і як наслідок – такі перли, як „автоматизація бізнес-процесів”, і, відповідно, „автоматизація підприємств, банків тощо”, реінжиніринг/ реінженерінг, плутанина з АВС-аналізом та функціонально-вартісним аналізом, візія/бачення та багато-багато іншого.

Кожен з цих прикладів ми розглянемо уважніше в окремих подальших подачах у нашому проекті.

НЕ ПРОПУСТІТЬ:
Приєднуйтесь до професіоналів e-learning! На I Всеукраїнській конференції дистанційного навчання Ви дізнаєтеся про останні тренди та розробки в галузі навчання, зможете впровадити e-learning у компанії.
Детальніше →

Опубліковано Категорії Управлінський інструментарій
  • Jarofed

    В статті зустрів: "…потроїти зусилля, та, можливо, домовитись про професійну термінологію". Це безперечно, єдиноможливий крок для усталеного розуміння певних базових понять. І він, безперечно (а не "можливо") необхідний. Що говорити, коли дійсно може відбуватися просте нерозуміння звичайних термінів. Або коли відповідника знайти просто неможливо. Більше того, над впровадженням і признанням таких термінів слід постійно працювати, адже наука не стоїть на місці. А що робити перекладачеві, коли виникло нове англійське слово, а у мові, на яку перекладають, утвердженого терміну ще не існує? Зрештою, всі повинні розуміти. що проблема термінології в українській мові набагато глибша, ніж, наприклад, в російській. Адже велика кількість управлінців, підприємців, керівників бізнесу та ін. просто не вважають українську мову здатною відповідати всім їхнім потребам. А відомо, що "правильна" термінологія може сформуватися лише в природньому середовищі. У випадку з украї

  • Анонімний

    Як "освітній проект", можна створити електронний словник з описом термінів та можливими синонімами.
    При цьому, як реаліст, вважаю, що нам так просто не уникнути різного читання всіх можливих управлінських термінів.
    На практиці я бачив, як студенти/випускники різних бізнес-шкіл (включаючи мене) говорили про одне і те саме, але різними термінами – доводилося "звіряти карти" через їх розшифрування. Проблеми великої в цьому немає – головне, щоб люди знаходили спільну термінологію для рішення певних задач.

  • Василь

    Доволі актуальна тема в наш час