Лінгвістичний кретинізм

Ні, розмова йде не про стиль висловлювань управлінця, не про досконалість мовних зворотів та вишуканість мови при спілкуванні з колегами. Все значно гірше, йдеться про понятійний апарат, який дарують нам перекладачі та викладачі-аматори в управлінських дисциплінах. Згадую, як одна з секретарок у клієнта пояснювала меншу здатність жінок орієнтуватись на місцевості як „географічний кретинізм”. Хочеться, щоб ми всі позбавились нашої спільної вади – „лінгвістичного кретинізму”.

За революційними часами у нашому суспільстві, остання чверть століття, ми на загал часто не зауважували революційних перетворень в засадах управлінських підходів. А вони відбулись при переході від принципів індустріальної ери до принципів „інформаційної” (цифрової, мережевої, як завгодно) стадії розвитку суспільства. Ми тільки часом намагаємось грати у нові ігри за старими правилами. Старі правила спрацьовують у нас, оскільки вони прив’язані до старих, звичних усталених уявлень. Більшість менеджерів, на жаль, не читають в оригіналі сучасні праці і послуговуються в основному російськомовними перекладами, що дуже часто виконані необізнаними на темі перекладачами та нашвидкоруч. Це породжує плутанину в розумінні інколи абсолютно базових речей, нерозумінні концепцій, скепсис до відповідних теорій.

MUST READ:  Ключова компетенція менеджера

В таких роботах суть втрачається з такою ж інтенсивністю як, наприклад, в назвах „Competitive Advantages of Nations” Майкла Портера (=”Конкурентні переваги націй”) в перекладі звучить як „Международная конкуренция”.

Або „стратегічна” робота А. Сливоцького „Profit Zone” (=”Зона прибутку”) раптом стала „маркетинговою” і вийшла під назвою „Маркетинг со скоростью мысли” тощо.

Читання такого роду довільних перекладів може відбити бажання до пошуку того необхідного, що вже треба було б зрозуміти нашому менеджерові та почати впроваджувати, наздоганяючи кращу світову практику. Інакше – консервація, обмеженість, неспроможність знайти спільну мову з потенційними партнерами з усього світу.

Викладачам ВНЗ та бізнес-шкіл потрібно потроїти зусилля, та, можливо, домовитись про професійну термінологію, яка б мала стати стандартом для використання фахівцями з управлінських дисциплін.

Незаперечно існує лінгвістичний детермінізм. Ми діємо відповідно до того, що ми говоримо і як ми говоримо.

Декілька прикладів для того, щоб ми таки навчились бути обережними з базовими визначеннями: вартість/цінність, власник/хазяїн/адміністратор бізнес-процесу, процесний/процесуальний(?!?) підхід, плутанина з розумінням бізнес-процесу, і як наслідок – такі перли, як „автоматизація бізнес-процесів”, і, відповідно, „автоматизація підприємств, банків тощо”, реінжиніринг/ реінженерінг, плутанина з АВС-аналізом та функціонально-вартісним аналізом, візія/бачення та багато-багато іншого.

MUST READ:  Як навчитися інтегративному мисленню (бізнес-модель Боба Янга)

Кожен з цих прикладів ми розглянемо уважніше в окремих подальших подачах у нашому проекті.