Екс-главред The Economist ділиться секретами успіху

Думаю, всім відомий англійський діловий щотижневик The Economist. Але не всім відомо, що нещодавно колишній головний редактор видання Білл Еммотт відвідав Київ.

Білл Еммотт пропрацював у журналі The Economist 26 років, з яких 13 – на посаді головного редактора. За час його редакторства тираж щотижневика виріс практично у два рази і перевищив 1 млн. екземплярів. У червні 2006 р. Еммотт покинув пост редактора журналу і вирішив зайнятися написанням книг і консультуванням, пише газета „Экономические известия”.

На що наголошував пан Еммотт, чим ділився зі столичними колегами? Ось декілька акцентів.

1. Тенденції розвитку західного і українського медіа-ринків протилежні.
Сьогодні більшість західних ринків потрапили у ситуацію, коли зменшуються тиражі видань, тематичні рекламні оголошення переходять в Інтернет, репутація журналістів перебуває під тиском, а загальний обсяг медіа-ринку падає. «В Україні ситуація протилежна: ростуть тиражі засобів масової інформації, бурхливо розвивається рекламний ринок. Крім того, Інтернет в Україні все ще слабкий конкурент для друкованих мас-медіа»,- впевнений Білл. При цьому екс-керівник ділового щотижневика відзначає, що згодом технологічний прогрес змусить реагувати і український ринок.

(Важко не погодитись, але ситуація може кардинально змінитись навіть за рік-два, як на мою думку)

2. Етичний кодекс журналу The Economist вважається одним із головних складових успіху видання.
Цікаво, але якщо переглянути журнал, побачимо дві особливості, які властиві в Україні скоріше гіршим, ніж кращим виданням. По-перше, жодна стаття The Economist не підписана. По-друге, в журналі практично відсутні посилання на джерела інформації (!!!). Жодне із шановних українських видань дозволити собі такого не може. За словами ж Білла Еммотта, відсутність імені автора під матеріалами – давня традиція журналу. «Ми постійно проводимо дослідження читацької аудиторії видання. Виявляється, що нашим читачам не важливий автор статті»,- відзначив екс-главред журналу. За його словами, це придушує амбіції журналістів, але захищає їх від спроб тиску ззовні.

(В Україні такий підхід не пройде. У нас люблять не тільки знати своїх героїв, але знати, кого „клювати”. Та й амбіції журналістів перебувають на потрібному рівні. А відсутність посилань у загалі можна асоціювати із крадіжкою матеріалу.)

3. The Economist є досить консервативним журналом.
Видання одним з останніх перейшло на повнокольоровий друк. Читач зміг побачити кольоровий щотижневик лише в 2002 р., тоді як основні конкуренти журналу зробили це ще в 1998-1999 р. У той же час консервативність The Economist дозволила йому збільшити тираж на 87% за останні десять років – до більш ніж 1,13 млн. екземплярів (за станом на червень 2006 р.)

(Ось що робить лояльність читачів…)

4. Майбутнє доходів – за рекламою.
Зараз The Economist заробляє 53% на рекламі і 47% від продажу. «10 років тому теж було приблизно таке співвідношення. У 2001-2002 роках доходи від реклами зросли до 70%, а тепер знову зменшуються. Думаю, що через п’ять років реклама знову буде приносити виданням 70-80% прибутку»,- заявив Білл Еммотт.

5. Марність журналістської освіти для бізнес-журналістики.
«Можливо, два чи три співробітника зі штатних журналістів The Economist мають вищу журналістську освіту»,- відзначив пан Еммотт. При цьому там працюють 75 штатних журналістів. На думку Білла, журналіст, який пише на економічні теми, повинен учитися на практиці. І, як приклад, приводить досвід The Economist: «Для своїх штатних авторів ми організовуємо короткі тренінги по фінансам і бухгалтерському обліку. Все інше журналіст пізнає на практиці». При цьому середній строк роботи журналіста у виданні становить більше 10-ти років.

(А це вже дивна тенденція. Цікаво було б дізнатись, яка ж там ситуація в українських бізнес-виданнях…)

НЕ ПРОПУСТІТЬ:
Приєднуйтесь до професіоналів e-learning! На I Всеукраїнській конференції дистанційного навчання Ви дізнаєтеся про останні тренди та розробки в галузі навчання, зможете впровадити e-learning у компанії.
Детальніше →

Опубліковано Категорії Загальна
  • Ерік

    В другом абзаці:"На пості" – це якийсь русизм. Українською краще "на посаді".

  • Анонімний

    2Ерік:
    Так, дякую, виправлено.