Microsoft мертва

Саме до такого висновку прийшов Пол Грехем (Paul Graham) есеїст, програміст та дизайнер, який у 1995-му році створив першу прикладну програму на базі всесвітньої мережі Viaweb, яка у 1998-му році була поглинута Yahoo. У 2002-му році саме він описав найпростіший фільтр від спаму, який фактично ліг у основу більшості сучасних фільтрів. Його сайт Paulgraham.com за 2006-тий рік було переглянуто 9,7 млн. разів. Оригінал його статті про смерть Microsoft можна прочитати саме на цьому сайті.

„Кілька днів тому я раптово усвідомив, що Microsoft мертва”, – пише Пол Грехем. Дуже смілива заява, чи не так? Але Пол доволі переконливо обґрунтовує своє твердження. Обговорюючи з молодим засновником стартапа різницю між Google та Yahoo, він стверджує, що Yahoo із самого початку дуже боялася Microsoft. Саме тому вони позиціонували себе як медіакомпанія (а не як компанія, яка займається технологіями).

Починаючи з пізніх 80-х і протягом майже двадцяти років софтверна індустрія жила в тіні Microsoft. А сьогодні страшна тінь, яку кидав Microsoft на всіх своїх конкурентів, зникла. Сьогодні уже немає чого боятися. Компанія все ще заробляє великі гроші, як і IBM, але вони вже не небезпечні.

Коли і від чого померла Microsoft? Ще у 2001-му році вона видавалася доволі небезпечною. Вочевидь, все скінчилося у 2005-му році. Колеги Пола Грехема ніколи не запрошували їх на демо-дні, де роблять презентації стартапів для потенційних інвесторів. Вони запрошували Google, Yahoo та інші інтернет-компанії, але покликати Microsoft їм навіть до голови не приходило. Та і вони не прислали нам жодного е-мейла. Вони живуть в іншій реальності.

Причиною смерті Microsoft стали чотири фактори, які трапилися всередині 2000-го року.

Найочевидніша – вихід на арену Google. Сьогодні саме ця компанія стала найнебезпечнішою (як у поганому, так і в хорошому сенсі слова). Схоже, що диктувати правила гри вони почали у 2005-му році. Не останню роль зіграв в цьому і Gmail, який показав, що Google може займатися не тільки пошуком.

Саме Gmail наочно продемонстрував, наскільки багато можна досягти за допомогою веб-софта, якщо у вас є перевага, яка пізніше отримає назву Ajax. І це – друга причина смерті Microsoft: кожен зрозумів, що дні настільних систем лічені. Додатки зміщуються у веб. І йдеться не тільки про поштові клієнти, але й про будь-яке програмне забезпечення. Навіть у Microsoft починають це розуміти.

Третьою причиною смерті стала мова програмування JavaScript, яка працює у браузері. Розуміючи небезпеку з боку цієї мови, Microsoft тримала її у неробочому стані так довго, як тільки могла. Але кінець кінцем співтовариство open source перемогло, створивши JavaScript-бібліотеки, які обплутали слабкі місця Internet Explorer, як рослина обвиває колючий дріт.

Четверта причина смерті Microsoft – широкосмуговий Інтернет. Якщо людині потрібно, вона завжди легко може дістати швидкий доступ до Мережі. А що ширший у неї канал – то менше потрібний їй звичайний робочий стіл.

Грехем висловлює свою неприховану радість з того, що Microsoft мертва. Вона була зла, як злі ті, кому велика влада дісталася в спадок. Адже монополія Microsoft народилася раніше, ніж сама компанія. Вона дісталася їй у спадок від IBM. Програмний бізнес був скутий монополією з середини 1950-их до приблизно 2005-го року. Тобто практично з моменту свого народження. І одна з причин ейфорії навколо Web 2.0 – це розуміння (свідоме, а може й несвідоме) того, що ера монополії скінчилася.

Звісно, Microsoft має декілька способів повернутися до життя. Для того, щоб уявити, яким чином це можливо, спробуйте лише усвідомити дві речі:

– кількість готівки у руках Microsoft;
– факт того, як Ларі та Сергій (засновники Google) десять років тому обходили офіси інтернет-компаній, щоб за один мільйон продати ідею пошукового механізму Google.

Цікаво, що чудових програмістів – небезпечно чудових хакерів – можна купити дуже дешево. Розумних людей їм вже не найняти, але вони можуть купити кого завгодно і скільки потрібно, виклавши на порядок більше грошей. А отже для повернення на ринок їм всього лише потрібно:

– скупити всі хороші стартапи Web 2.0;
– відправити всі ці стартапи в Кремнієву Долину, де помістити їх у будівлю, захищену від будь-яких контактів із зовнішнім світом (читай – конкурентами).

Але Пол Грехем переконаний – Microsoft ніколи не зробить ні того ні іншого. Головна слабкість Microsoft полягає в тому, що компанія досі не усвідомлює, в якому скрутному становищі опинилася. Їхнє ключове вміння – писати програми для настільних систем – уже за кілька років буде зайвим багажем. Їх епоха закінчилася кілька років тому.

НЕ ПРОПУСТІТЬ:
Приєднуйтесь до професіоналів e-learning! На I Всеукраїнській конференції дистанційного навчання Ви дізнаєтеся про останні тренди та розробки в галузі навчання, зможете впровадити e-learning у компанії.
Детальніше →
  • Роман Гладуняк

    Я бы не списывал Microsoft настолько быстро со счетов, так как их продукты все еще популярны, а Web 2.0 – это еще только перспективы. К тому же смерть настольным системам предрекали еще 5 лет назад, но все равно ими пользуется большое количество пользователей.
    Еще мне не нравится, что все настолько преуменьшают значение Microsoft в компьютерном развитии. Ведь именно они являются одним из тех факторов, который заставляет постоянно усовершенствовать компьютеры и увеличивать возможности.

  • Андрій Рущак

    Тут відповіді Грехема (чому все-таки в російських перекладах пишуть "Грем"?) на всі питання і заперечення, які піднялися після опублікування оригіналу статті (пан Роман знайде там дещо і для себе 🙂 ):
    http://paulgraham.com/cliff

  • Roman

    п. Сергію, це все трудноші перекладу :).
    В українському варіанті прізвише передали за допомогою транслітерування. Як пишуть американці, так і пишемо ми: в результаті – Грехем.
    В російському варіанті, прізвише передали за допомогою трансрибування.
    Як вимовляють американці (Греееем:), так і пишуть росіяни. Але в російській мові Греем не звучить,от і отримуємо Грем.