Притча про втрату черевика

Одного разу мудрець, супроводжуваний своїми учнями, сідав у потяг. Було літо, і на ньому були легкі черевики. Раптово один із них злетів з ноги й упав прямо на залізничні колії.

Учні, що стояли навколо вчителя, заметушилися, і хтось із них навіть спробував зістрибнути на платформу, щоб знайти черевик.

У цей момент потяг рушив, і від падіння одного з учнів врятували лише чіпкі пальці мудреця, котрі схопили його за одяг.

— Нічого страшного, — сказав він учням, і потім легким рухом ноги скинув і другий черевик. Потяг набирав швидкість, а учні з подивом дивилися на свого вчителя.

— Навіщо ж Ви скинули другий черевик? — запитав нарешті хтось із них.

— Я подумав, що біднякові, який знайде першу мою втрату, обов’язково знадобиться до нього пара, — незворушно відповів учитель.

Іноді, розуміючи, що втрачаєш щось важливе, краще відпустити це без жалю. Адже все повертається назад — у тому числі, і добро, яке комусь принесе твоя втрата.

Ілюстрація: Depositphotos.com


Опубліковано Категорії ПритчіПозначки