Спеціалізація як стратегія майбутнього для лікарень

Спеціалізація як стратегія майбутнього для лікарень“Для лікарень, принаймні американських, намагання бути всім для всіх пацієнтів не є більше життєздатною стратегією”. Так пишуть автори однієї з останніх статей в журналі The McKinsey Quarterly. Що ж, це правда не лише для США. Який вихід? Спеціалізуватися на тому, що добре вмієш, що потрібно суспільству і що дозволить розвиватися.

Дуже поширений сьогодні принцип “чим більший об’єм, тим краще” не приведе медичні заклади ні до чого доброго у сенсі переваг на ринку. Така перевага як “у нас Ви знайдете все” дуже швидко застаріває, і конкуренція починає вестися на тому, де краще обладнання або новіший ремонт.

Стратегія “у нас є все” має ще два серйозні недоліки – ринковий та бізнесовий.

Ринковий полягає у тому, що пацієнти хочуть, щоб до їхнього здоров’я ставилися особливо уважно, а лікував їх найкращий спеціаліст з того чи іншого захворювання. Це факт, що “лікарням-супермаркетам” важко асоціювати себе із індивідуальним підходом та спеціалізованістю саме на тій хворобі, яку лікує пацієнт. У великій лікарні пацієнтів повинно бути багато, допомога має надаватися швидко, а випадки повинні бути стандартними.

Бізнесовий недолік полягає у хибному уявленні, що лікування усіх захворювань приносить закладу гроші. Насправді ж тут діє відоме правило Парето. Лікування лише близько 20% видів захворювань приносить лікарні близько 80% її прибутку. Причинами цього може бути високий рівень попиту, значна економія на масштабах, або високий рівень компетенції у лікуванні саме цих станів. Найкраще, коли три фактори об’єднуються. А це об’єднання може забезпечити саме спеціалізація на станах, на які є попит серед пацієнтів і лікування яких є високомаржинальним з економічної точки зору.

Безперечно, закликати великі медичні центри почати лікувати лише 1-2 хвороби – божевілля. Але щоб бути конкурентними, лікарням варто зосередити основні власні ресурси на лікуванні лише частини захворювань. У їх виборі необхідно враховувати три фактори: попит (суспільну потребу), компетенцію та прибутковість.

Більше на цю та інші теми про управління в охороні здоров’я на блозі healthcare management

НЕ ПРОПУСТІТЬ:
Приєднуйтесь до професіоналів e-learning! На I Всеукраїнській конференції дистанційного навчання Ви дізнаєтеся про останні тренди та розробки в галузі навчання, зможете впровадити e-learning у компанії.
Детальніше →
  • Гість з України

    Спеціалізація може зашкодити комплексному баченню та лікуванню, отже – спеціалізовані лікарні мають бути частиною якоїсь більш широкої, більш універсальної системи, яка базується на єдиних принципах роботи. Інакше спеціалізація приведе до зворотнього ефекту "баня – через дорогу спеціалізований гардероб, який краще за всіх в країні роздягає і зберігає"…

  • Анонімний

    Ви підняли цікаве питання. Спеціалізація повинна закінчуватися там, де порушується цілісність послуги.
    Тому,як на мене, ключова фраза у розмові про спеціалізацію – "медичний стан". Це річ, яка відрізняє спеціалізацію від фрагментованості. Ваш приклад із гардеробом – це про фрагментованість. Спеціалізація ж існує для надання послуги якомога якісніше від початку до кінця. У випадку бані – від гардеробу до таксі додому наприклад. У випадку хвороби – від діагностики до повної реабілітації.