Кілька слів про маркетинг “втручань”, або Навіщо компанії “стріляють з гармати по горобцях”?

Кілька слів про маркетинг втручань, або Навіщо компанії стріляють з гармати по горобцях?Чи доводилося вам коли-небудь чути крилату фразу: “стріляти з гармати по горобцях”? Думаю, цей вислів якнайкраще відображає сучасний стан справ у сферах інтернет-маркетингу та реклами в Україні. І хоча здоровий глузд підказує нам, що “мудрий в гору не піде” – часто рекламні агенції та ті компанії, які замовляють у них послуги, дотримуються цілковито протилежної думки. Вони витрачають шалені бюджети та зусилля, щоб отримати ефект, якого можна було досягнути устократ меншою “кров’ю”.

Схоже, наші маркетологи та PR-ники ще не до кінця зрозуміли, що у новітньому комунікаційному середовищі, коли інтернет входить у життя практично кожної людини, маркетинг “втручань” (тобто намагання насильно втрутитися у свідомість споживача) перестає виконувати роль “першої скрипки”.

Люди перестають чекати, поки їм щось “впарять” і віддають перевагу самостійному пошукові. Багато хто з них уже не купить мобільний телефон чи ноутбук, тільки тому, що побачив рекламу на білборді чи по телевізору. Все більше учасників ринку скористаються пошуком по інтернету, щоб знайти пропозицію, яка максимально задовольнить всі їхні потреби, починаючи від технічних характеристик, і закінчуючи ціною.

Звісно, традиційна реклама у газетах та по радіо нікуди не дінеться. Але її ефективність з часом явно ставатиме нижчою (а особливо, зважаючи на те, наскільки перенасичений рекламою сучасний медіапростір).

Беручи до уваги всі ці зміни у інформаційному середовищі, логічно було б припустити, що сфера реклами та маркетингу також повинна еволюціонувати. Втім, українські компанії та рекламні агентства продовжують “стріляти з гармати по горобцях”, витрачаючи десятки і сотні тисяч доларів на ТВ-рекламу, при цьому не забезпечивши себе найелементарнішим – власним представництвом в інтернеті – веб-сайтом компанії.

Щоб не бути голослівним, наведу приклад із власного досвіду (власне, саме він і спонукав мене до написання цієї замітки). На носі зима, святкова відпустка, і я вирішив провести її в Карпатах на лижному курорті. Логічний крок – знайти гірськолижний курорт, який би повністю задовольнив потреби за рівнем сервісу та вартістю. І зрозуміла річ, що перше місце, де я почав шукати – це інтернет.

Не розповідатиму, скільки часу довелося “битися” із незрозумілими (і неінформативними) каталогами сайтів відпочинку та застарілими переліками карпатських готелів, поки не знайшов те, що потрібно – інтернет-сайт гірськолижного туристичного комплексу.

“Ну нарешті, – подумав я, – зараз дізнаюся про всі умови, рівень сервісу, контакти і головне – вартість всього цього задоволення”.

Втім, вже за кілька хвилин довелося повернутися до жорстокої реальності. Україномовна версія сайту взагалі виявилася недоступною (у розробці), хоча сайт існує вже більше двох років. Більшість цін та описів – застаріли. А дати проведення спеціальних заходів у комплексі – не співпадали на різних сторінках сайту.

От і виходить – шалені гроші викидаються на маркетинг і залучення клієнтів. А зробити найбанальніше і найдешевше – довести до ладу нескладний веб-сайт, який після цього без зайвих витрат приводитиме нових клієнтів – не спромоглися… І сумніваюся, що це стосується тільки карпатських гірськолижних комплексів.

НЕ ПРОПУСТІТЬ:
Приєднуйтесь до професіоналів e-learning! На I Всеукраїнській конференції дистанційного навчання Ви дізнаєтеся про останні тренди та розробки в галузі навчання, зможете впровадити e-learning у компанії.
Детальніше →
  • Смерек В.Я. (ГіперМудрець)

    Пан Ярослав Федорак підняв цікаву тему. Дійсно в сфері реклами коється, щось не те. Я б це назвав "рекламною шизефренією". І це відноситься не тільки до України, але й до цілого світу. Згадаймо, нову рекламу Microsoft. Замість того, аби реклама дійсно продавала товар, адже це її головна ціль (правда не єдина), рекламісти чомусь вважають, що основна мета реклами – це допомогти їм самоствердитись, бути таким собі майданчиком, на якому будуть бавитися їхні амбіції. І справа тут в ось чому: Рекламісти зараз відчувають за собою силу (адже вони є своєрідною владою в бізнесі). В цьому збочливому світі, важливішим стала обгортка, бренд, форма, а не суть. А ставши владою, вони і дозволяють собі такі барські замашки. Але це не надовго !

  • Анонімний

    Веб сторінка це must, тут немає про що говорити. Інша розмова на які носії реклами рохподіляються рекламні бюджети. Ярослав, ви ж знаєте скільки енергії веб розробників, особливо маленьких переймається сумнівними віртуальними монетизаторами. А в цей час телевізіійники, мас медійники вміло працюють з рекламними агенціями. То які механізми, щоб гроші пійшли в самозбуджений Веб сектор? Великі портали, які мають вихід на р. агенції, як вони вийдуть (технічно) на всі ці маленькі санаторії, тощо? От і маємо, що блогери, які могли б працювати з невеликими рекламодавцями цим не займаються, а великі агенції цим займатися не можуть.

  • Анонімний

    А чому конче рекламні агенції повинні виходити на рекламодавця? Чому не відбувається навпаки. Наприклад, шукаючи місце для відпустки (зараз я говорю виключно про себе), я користуюся тільки інтернетом. Google, пошукова фраза: "гірськолижний курорт у Карпатах" і скануємо видачу результатів. Звідси висновок – гроші я заплачу тій компанії, чий сайт буде у цій видачі. У інших – немає шансів. І я більше, ніж переконаний, що так чиню не тільки я! А в майбутньому таких "туристів" ставатиме тільки більше. Дивно, що туристичні курорти (і взагалі, будь-які компанії) поки що цього не розуміють.

    З іншого боку – це шанс для тих, хто розуміє важливість реклами та пошукової оптимізації в інтернеті отримати за малі кошти додаткових клієнтів. Сумніваюсь, що реклама у місцевій газетці (бо на телебачення подібним туристичним базам просто не вистачить грошей) принесе їм таких клієнтів.

  • Анонімний

    Ярослав, я ж кажу, що потреба у Інтернет представництві сервісу навіть не обговорюється… Моя дружина шукає в Інтернет час від часу українські рецепти. Англійською мововю такі рецепти (українські) можна знайти, українською ні. Якщо б на сторінці таких рецептів розмістити рекламу брендів які продаються в українськіх магазинах в Канаді то створення сторінки би окупилося. Якби, якби… Як я можу з Канади вийти на українські бренди? Мені це тричі важко з Канади (до тогож я позиціонуюся інакше, я в ІТ) Тому, що потрібно тусоватися, потрібно ходити до них на корпоративи, знайомитися з дирекцією, сувати їм візитки… Цим всім повинні займатися українські блогери, маленькі контент студії. А вони пишуть славицю монетизаторам, отримують якісь копійки і знати більше нічого не хочуть, Ярослав.