“Ох уже ці однокласники, половину робочого дня в мене убили”, – скаржиться один мій знайомий. Народ просто божеволіє, реєструється в соціальних мережах й, практично закинувши улюблені чати, проводить там левову частину свого часу. Що ж, це й не дивно. Що може бути приємніше, ніж знайти однокласника, з яким разом сидів за партою й підколював учителів або ж зустріти свою найпершу шкільну любов і, нарешті, в цьому зізнатися (віртуально, з висоти N прожитих років). А однокурсники, товариші по службі? Є де розгулятися…
Мітки: “Однокласники”
“Однокласники”