Критичне мислення в новій реальності

Критичне мислення — тип мислення, для якого характерні такі якості, як усвідомленість, самостійність, рефлексивність, цілеспрямованість, обґрунтованість, контрольованість та самоорганізованість, пише на Executives Віктор Дерев’янко, старший консультант Академії бізнесу EY. Критичне мислення передбачає такі вміння: Працювати з інформацією: аналізувати, розкладаючи на деталі, синтезувати дані, складаючи повну картину, оцінювати достовірність, а також коректно її інтерпретувати, робити обґрунтовані висновки; … Продовжувати читання Критичне мислення в новій реальності

Читати далі →

Ефект зворотної дії

Чи траплялося у вас, коли при розмові з людиною ви розуміли, що вас не чують і все мов горохом об стіну? Чи брали якось участь в обговоренні і розуміли, що вам не виграти суперечку? У раціональному світі, коли ми стикаємося з доказами, що кидають виклик переконанням, ми спочатку оцінюємо ці докази, а потім відповідним чином коригуємо свої переконання. Однак насправді це часто не так…

Читати далі →

Парадокс Еллсберга, або Ефект неоднозначності

Уявіть, що у вас на роботі з’явився новий керівник відділу. Взяли його не просто так: вищі начальники впевнені, що він приведе компанію до успіху. Цей керівник починає ламати усталені порядки і пропонує нові методи роботи. Підлеглі чинять супротив: вони не вірять у нововведення і хочуть повернутися до перевірених схем. Колективом керує очевидне небажання змінювати звичний порядок речей, але не тільки — співробітники можуть стати жертвою «ефекту неоднозначності»…

Читати далі →

Ефект ілюзії правди

Ефект ілюзії правди (інші назви: ефект ілюзорної правди, ефект достовірності, ефект правдивості, ефект повторення) — один із механізмів, що лежать в основі критичного (а скоріше навіть некритичного) мислення. Цим терміном позначається схильність людини більше довіряти тій інформації, яку вона коли-небудь вже чула…

Читати далі →

Ілюзія контролю

Всі дії людини націлені на максимізацію вигоди. Однак вигоду складно максимізувати одними лише перевіреними способами. Скажімо, в разі, якщо людині захотілося заробити багато грошей, вона може ризикнути, вклавшись у новий стартап. За шанси на успіх при цьому відповідати складно: існує безліч зовнішніх і внутрішніх факторів, здатних вплинути на результат подій…

Читати далі →

Ефект страуса

Ефект страуса — це когнітивне викривлення, яке полягає в тому, що людина ухиляється від неприйнятної для себе ситуації. Назва ж цього ефекту ґрунтується на поширеному міфі — страуси, при виникненні небезпеки, ховають голову в пісок…

Читати далі →

Ефект прожектора

У звичайній ситуації людина спрямовує свою увагу на себе: на свої думки і почуття, справи, зовнішній вигляд, досягнення і невдачі. У випадку, якщо зовнішність людини зазнає якоїсь зміни (наприклад, вперше приходить на роботу з новою зачіскою), то їй здається, що ці зміни помічають і оцінюють всі навколо. Через це виникає так званий «ефект прожектора»…

Читати далі →

Прокляття знання, або Порочне коло нерозуміння

Феномен «прокляття знания» (в англійській мові його називають досить містичним the curse of knowledge) означає ситуацію, в якій людина вважає (найчастіше — помилково), що у слухача є вся необхідна для розуміння інформація. Чому саме прокляття? Тому що людина, яка володіє інформацією, під впливом цього викривлення прирікає себе на нерозуміння…

Читати далі →