Автор: Ludmila Matiash
Дата: 20.04.24 04:29
Hello, Jossariann!
Thank you for thoughtful comments about the Kao case. Sorry for this delay and for problems language sometimes causes. I’ll try to answer briefly in Ukrainian soon, but for now I look forward to your continued patience.
First of all, why we chose Kao’s Business Conduct Guidelines as a case for MCUa. I think Kao is an excellent example of corporate success AND “value maximization” for multiple stakeholders – an important case of best practices for other companies and organizations to consider in their change efforts. We wanted to introduce some of the principles behind this success which, I believe, accurately demonstrate the thinking of this company. In other words, I think there’s enough evidence to suggest that Kao really does much of what it says it does.
There are several reasons for this. Our case mentioned only a few “facts” from Kao’s corporate history. Maybe some additional information will help our readers better understand Kao’s example and the company’s thinking. We are adding this information (in English language for now) as “Notes” to the Kao case.
Clearly, I’m not qualified to discuss cultural or historical reasons for skepticism. My goal for offering this Kao case was to suggest examples of best practices and “lessons to be learned” by organizations who want to develop and who are trying to change positively.
Naturally, there are different ways to interpret the past. There’s a discussion (and disagreement!) exactly about this theme – using the past to move forward – on MCUa, “Adaptive Change: What’s Essential and What’s Expendable” (January 14, 2004). The discussion is about where the “new” comes from. More specifically, it’s a discussion between 2 professionals about different ways to “see” the future – through the lens of past experiences and through intuition. In other words, what to keep and what to throw away. Maybe this will be interesting for you.
Again, I think the main message behind the Kao case is that company values and a value maximization strategy for many stakeholders can coexist. They work well together. Kao’s principle is that “Everybody” is a client.
I hope that a summary in Ukrainian language in the next few days will be a little helpful, and – most of all—a lot shorter!
Best regards,
Ludmila Matiash
------------------ українською --------------------
Шановний Jossariann!
Дякую за Ваші змістовні коментарі стосовно кейсу Као. Вибачте за цю затримку і за незручності, викликані мовними проблемами.
Перш за все, чому ми обрали „Основні принципи ділової поведінки корпорації Као” як кейс для MCUa? Я гадаю, що Као – це чудовий приклад корпоративного успіху та „максимізації вартості” (ринкової вартості фірми) для різних стейкхолдерів (зацікавлених осіб) – важливий кейс, який демонструє найкращі практики для інших компаній та організацій, які прагнуть внести позитивні зміни в свою діяльність. Ми хотіли запропонувати деякі принципи діяльності, завдяки яким Као досягнули свого успіху, і які, я вірю, точно відображають позицію даної компанії. Іншими словами, ми маємо достатньо підстав вважати, що ця компанія дійсно робить багато з того, про що говорить.
Для цього є кілька причин. У нашому кейсі згадується лише 6 „фактів” з історії корпорації Као. Можливо, додаткова інформація допоможе нашим читачам краще зрозуміти приклад Као та мислення компанії. (Ми надали цю інформацію як додатки до кейсу Као)
Без сумніву, я не маю належної кваліфікації, щоб обговорювати культурні та історичні чинники скептицизму. Пропонуючи кейс Као, моя мета полягала у представленні прикладу найкращих практик та „уроків, яких слід навчитися” для організацій, що хочуть розвиватися і які намагаються стати кращими.
Природно, існують різні способи інтерпретації минулого. Щодо даної теми розвинулася дискусія (і непогодження!) – використання минулого досвіду для просування вперед – у статті “Adaptive Change: “What’s Essential and What’s Expendable (Адаптивна зміна: що є суттєвим, а що – неважливим)” (14 січня 2004 року). Це дискусія про те, звідки з’являється „нове”. А саме, це обговорення між двома професіоналами різних способів ”бачення” майбутнього – крізь призму минулого досвіду, або на основі інтуїції. Іншим словами, визначення того, що потрібно зберегти, а чого позбутися. Можливо, ця інформація буде Вам цікавою.
Знову ж таки, я гадаю, що головна місія кейсу Као полягає в тому, що цінності, візія компанії та її довгострокова стратегія максимізації вартості (ринкової вартості фірми) мають співіснувати. Така філософія компанії допомагає приймати оптимальні рішення щодо вибору пріоритетних категорій стейкхолдерів.
З найкращими побажаннями,
Людмила Матяш
|
|
