Не будьте занадто самовпевненими

Надмірна самовпевненість керівника — це як надмір солі у салаті. Дослідники виявили, що надмірна самовпевненість настільки ж шкідлива для бізнесу, як і її нестача.

Експерт з поведінки в організаціях Френк Флін (Frank Flynn) стверджує, що хоча харизматичність, інтелект, активність та свідомість є надзвичайно важливими характеристиками лідера, саме самовпевненість є ключовою ознакою, яка може призвести до успіху або ж провалу.

У дослідженні, опублікованому в Journal of Personality and Social Psychology Флін стверджує, що саме надмірна чи неадекватна самовпевненість є індикатором наявності чи відсутності лідерського потенціалу.

До таких висновків дослідник прийшов за час його курсу організаційної поведінки у Колумбійській бізнес-школі. Курс передбачав оцінку лідерського потенціалу студентів, яку проводили їх колишні колеги по роботі. "Саме надмірна самовпевненість виявилася тим фактором, який вплинув на оцінку студентів їх колишніми колегами. Про неї говорили вдвічі частіше, ніж про будь-яку іншу характеристику особи. І саме з надмірною самовпевненістю пов'язували слабкий лідерський потенціал", — стверджує Флін.

Таким чином дослідники відшукали доволі цікавий зв'язок між самовпевненістю та лідерським потенціалом. Спершу він перебував у прямо-пропорційних стосунках (вища самовпевненість — вищий лідерський потенціал), але після певної межі ставав обернено-пропорційним (надмірно висока самовпевненість — нижчий лідерський потенціал). Улюблена аналогія дослідників — кількість приправи у страві: занадто мала кількість солі робить страву несмачною, а занадто велика — взагалі неїстівною.

Коли поведінка керівника стає занадто самовпевненою, це діє як антимотиваційний фактор на працівників, вражає їхні почуття та руйнує стосунки із керівництвом. З іншого боку, якщо керівник невпевнений у собі і поводиться пасивно, це знижує його цінність у свідомості співробітників і також негативно впливає на колектив компанії.

Отже, критичним управлінським навиком стає вміння чітко визначити, в якій ситуації поводити себе агресивно і самовпевнено, а в якій — навпаки — м'яко. Важливим елементом управління власною самовпевненістю є усвідомлення того, яким чином буде сприйнята та чи інша ваша поведінка.

Ще один цікавий висновок дослідників полягає в тому, що невпевненим у собі керівникам завжди легше знайти баланс, адже вони розуміють, що поводяться занадто пасивно і завжди намагаються виправити ситуацію. Складніше самовпевненим керівникам. Вони не завжди можуть тверезо оцінити вплив власної поведінки на співробітників. Єдиний спосіб зарадити цій ситуації — проводити анонімні опитування колег, які оцінюватимуть свого керівника.

За інформацією management-issues.