Менеджмент.com.ua - Інтернет-портал для управлінців

НОВИНИ від 17.09.2015


Примхи долі ІТ-директорів

Якщо традиційно в разі невдачі технологічного проекту IT-директор ставав «цапом-відбувайлом», то зараз компанії змінюють ставлення до цієї постаті. Як стверджують дослідники, простежується тенденція до збільшення терміну перебування на посаді керівників технологічного напряму, що може бути ознакою розширення змісту їхньої ролі.

Примхи долі ІТ-директорів
Ілюстрація: Shutterstock
Раніше IT-директори (CIO) займалися всією сукупністю технологічних питань, тепер же перед ними ставлять ще й інші завдання, а саме модернізувати ланцюг постачань компанії, зокрема, зменшити операційні витрати та оптимізувати управління товарними запасами, а також координувати впровадження змін у підходах організації до розробки нових продуктів. Отже, можна сказати, що сьогодні CIO відповідають за успіх компанії в цілому.

Аналітики зафіксували тенденцію до різкого зростання цін акції компанії відразу після призначення нового CIO, що віддзеркалює дуже поширене припущення стосовно того, що IT-директори перебувають на своїх посадах значно менший термін, ніж інші топ-менеджери. Дехто вважає це цілком природним, бо CIO відповідають за реалізацію масштабних інноваційних проектів, які завершуються провалом набагато частіше, ніж інші ініціативи, а тому кабінети цих топ-менеджерів подеколи нагадують «прохідний двір», з якого хтось постійно виносить речі, а хтось їх туди заносить.

Але, як показало дослідження, проведене міжнародною групою фахівців1, як правило, CIO компаній з переліку Fortune 500 залишаються на своїх позиціях приблизно стільки ж часу, як і генеральні та фінансові директори, і довше, ніж операційні директори. На підставі цього можна зробити припущення, що ефективність управління ланцюгом постачань чи логістикою мають для кар’єри IT-директорів не менше (а то й більше значення), ніж суто технологічні проекти; а також, що вони так само, як і їхні колеги, перебувають у зоні дії фінансової турбулентності та зовнішніх ризиків. Інакше кажучи, успіх чи провал CIO визначається не лише природою їхньою роботи, але й тисками, які спричиняє зовнішнє середовище.

Дослідники використали кілька емпіричних моделей для вивчення кар’єрного шляху близько 1 800 менеджерів найвищого рівня протягом 15-річного періоду, з яких приблизно 400 займали позицію IT-директора в публічних та приватних американських компаніях різного масштабу. Середній термін кар’єри CIO складав три роки, але в компаніях з переліку Fortune 500 він був тривалішим.

На думку авторів, збільшення строку перебування CIO на посаді є свідченням того, що все більшою мірю ця позиція розглядається не як сходинка на шляху до менш хиткого управлінського крісла, а як довготермінова робота. Ослаблення економіки також, найімовірніше, сприяє підвищенню значущості ролі IT-директорів, бо компанії приділяють все більше уваги технологічному апгрейду та операційній ефективності.

Крім усього, дослідники звертають увагу на те, що шереги ІТ-директорів, здебільшого, поповнюється чоловіками, а також, що строк їхнього перебування на посту є дещо довшим, ніж у випадку CIO-жінок.

Суттєвий вплив на термін перебування на посаді топ-менеджерів цієї категорії має масштаб організації. Він є найтривалішим у великих та малих фірмах. Можливо це тому, що середні підприємства розглядаються як трамплін для переходу у великі організації. Найдовшим є строк кар’єри CIO в компаніях з переліку Fortune 500; це можна пояснити як браком місць для ймовірної «передислокації» у фірмах такого ж рівня, так і все більшою залежністю великого бізнесу від досвідчених ІТ-директорів. Також кар’єра CIO у великій компанії доволі сильно залежить від факторів, на які вони не мають безпосереднього впливу, що, у свою чергу, позначається на спроможності фірми запроваджувати технологічні зміни. Іншими словами, ІТ-директори залежать від бізнес-трендів більшою мірою, ніж інші топи. Це слід врахувати керівникам компаній при оцінюванні як короткотермінової результативності CIO, так і їхніх тривалих перспектив.

За інформацією strategy+business.


    1 Автори дослідження — Грегорі Доусон (Gregory Dawson), Arizona State University; Мань-Вай Хой (Man-Wai Ho), Hang Seng Management College (Гонконг) та Роберт Кауффман (Robert Kauffman), Singapore Management University. Матеріали дослідження опубліковано у статті «How Are C-suite Executives Different?» («Чим відрізняються керівники найвищого рівня»), Decision Support Systems, липень 2015.