Метод ухвалення рішень RAPID

Один із найважливіших і найскладніших елементів при ухваленні рішень — розуміти, хто несе відповідальність за які частини рішення. Без чіткого розуміння хто за що відповідає, існує велика ймовірність плутанини. Зручний інструмент для розуміння і розподілу ролей при ухваленні рішень — це метод RAPID, який розробила міжнародна консалтингова агенція Bain & Company, пише Executives.

Абревіатура RAPID об’єднує п’ять дієслів, які означають етапи ухвалення рішення і відповідального(-их) на кожному етапі — Recommend, Agree, Input, Decide та Perform.

1. Рекомендувати (Recommend)

На цьому першому етапі є особа(-и), яка рекомендує план дій, відповідає за внесення пропозицій або пропонування альтернативних варіантів. Їй потрібні дані, які підтримають її рекомендації, а також здоровий глузд, щоб з’ясувати, що є доцільним, практичним та ефективним.

2. Погодити (Agree)

Далі певна особа(-и) має погодити рекомендацію, щоб вона рухалась далі. Якщо вона накладає вето на пропозицію, то важливо або попрацювати з тим, хто рекомендує, щоб знайти альтернативу, або звернутися з питанням до особи, яка ухвалює остаточне рішення (про неї йтиметься нижче).

MUST READ:  Делегування повноважень – важливе чи... дуже важливе?

Аби процес ухвалення рішень функціонував безперебійно, лише декілька людей повинні мати право вето. Це можуть бути керівники, відповідальні за дотримання законодавства чи нормативних актів, або керівники підрозділів, діяльність яких суттєво залежатиме від рішення.

3. Доповнити (Input)

На цьому етапі долучаються особи, які повинні до рекомендації додати факти: Наскільки пропозиція практична? Що означає зміна дизайну для виробництва? Той, хто рекомендує, не зобов’язаний діяти відповідно до доповнень, але йому чи їй варто їх враховувати. Тим паче, що люди, які надають додаткову інформацію, як правило, — це ті, хто потім впроваджуватиме зміни.

Важливо зауважити — не варто шукати консенсусу, бо як підхід до ухвалення рішень, він може бути перешкодою до дій або рецептом компромісу з найменш вигідним «спільним знаменником». Ефективніша мета — аби всі, хто бере участь в ухваленні рішення, дійшли згоди.

4. Вирішити (Decide)

Зрештою рішення ухвалює одна особа, за якою повинно бути остаточне слово і яка має зобов’язати організацію діяти згідно з ним. Тому така особа повинна мати ділову хватку, розуміти компроміси, має бути налаштована діяти та розуміти процес подальшого впровадження рішення.

MUST READ:  Оцінка результативності не працює

5. Впровадити (Perform)

І насамкінець процесу ухвалення рішення важливо визначити осіб, відповідальних за впровадження рішення. Вони дбають про те, щоб рішення було виконано швидко та ефективно. Часто добре рішення, впроваджене ефективно, перевершує блискуче рішення, реалізоване повільно або погано.