Менеджмент.com.ua - головна сторінка Майстер-клас Радіслава Гандапаса з особистої ефективності «Професійний і особистий успіх: скрипти та алгоритми»
На головну
Зробити закладку
Мапа сайту
Розширений пошук
Зворотній зв'язок
Проекти MCUa
Розсилка оновлень порталу


Сергій Гвоздьов (Львівський Інститут Менеджменту),
Ігор Шило (Азовський регіональний інститут управління при Запорізькому державному університеті)

Підвищення якості бізнес-освіти в Україні

Резюме

Завданням круглих столів, об'єднаних під умовною назвою "Якість бізнес-освіти", проведених під егідою Консорціуму з удосконалення менеджмент-освіти в Україні (CEUME), було проведення аналізу сильних і слабких сторін діючих українських стандартів бізнес- та менеджмент-освіти і придатність західних підходів до їх вдосконалення. Автоматичне перенесення традиційних вимог до вищих навчальних закладів на діяльність факультетів менеджменту державних навчальних закладів або приватних бізнес шкіл не тільки не дає очікуваної якості сучасної бізнес-освіти, але й викликає численні внутрішні конфлікти, такі як протистояння фахових рад і адміністрацій факультетів, деканів факультетів та викладацького персоналу, викладачів і їх слухачів тощо.

Обговорення цієї теми триває вже досить довгий час, проте загального сприйняття поки що не отримує жоден підхід. Основними концептуальними питаннями, що утворюють підгрунтя для дискусій, є наступні:

  1. Чи можуть бути застосовані до бізнес-освіти ті ж самі стандарти, що й до інших напрямків освіти?
  2. Які знання і навички повинні набути студенти українських бізнес-шкіл і як готувати фахівців з управління бізнесом в умовах несформованого ринку?
  3. Хто повинен викладати в українських бізнес-школах і як сформувати викладацький склад в умовах відсутності національної історії розвитку бізнес-освіти?
Саме ці питання стали предметом обговорення в секціях на Першій щорічній національній конференції з питань розбудови менеджмент-освіти в Україні. Представники керівництва більше ніж ста навчальних закладів обговорювали принципи діяльності декількох систем акредитації. Докладно було розглянуто американську систему AACSB та європейську EQUIS.

Як відомо, саме погоджене усвідомлення якості діяльності в галузі стають підставою для утворення асоціацій, а в освітній діяльності — формуванню систем акредитації. За спільною думкою учасників, через суттєві відмінності між організаціями за змістом навчальних програм, було вирішено, що основою співпраці має бути якісна оцінка закладу, а не окремих програм. Такий підхід відповідає європейській моделі акредитації, розробленої efmd. В її основу покладено наступні принципи:

  • Наголос на ключових питаннях розвитку інституції, а не на змісті та форматі навчальних програм.
  • Наголос на місії організації, як ключовому вимірі при оцінці стану бізнес школи та подальшого її розвитку.
  • Забезпечення права на гнучкість у способах задоволення потреб ринку та ширшого кола зацікавлених сторін, що дозволило б врахувати усю різноманітність задач бізнес освіти.
  • Врахування міжнародних аспектів діяльності бізнес шкіл з огляду на тенденції до глобалізації економіки.

Рис.1. Європейська модель самооцінки закладів бізнес-освіти

Рис.1. Європейська модель самооцінки закладів бізнес-освіти

Концепцію європейської моделі акредитації відображає схема самооцінки закладів бізнес освіти (Див. Рис.1.). Головною перевагою розглянутої моделі є органічне поєднання ринкових рушіїв розвитку бізнес освіти із забезпеченням соціальної функції освіти. Проте, вона охоплює настільки широке коло питань, що сформувати своє ставлення до неї представники освітніх закладів могли лише через глибше опрацювання і співвідношення її положень з вимогами своїх клієнтів.

Круглі столи, що проходили у Львові та Бердянську, мали на меті обговорити основні положення європейської моделі якості і спроектувати їх на реалії українського економічного середовища. При цьому модератори круглих столів погодились відійти від прямого обговорення моделі, а ставили перед учасниками питання, які за своєю сутністю відповідають таким її складовим елементам:

  • місія та зміст діяльності навчального закладу;
  • студенти та слухачі;
  • зв'язок з бізнесом;
  • викладачі;
  • дослідження та розвиток;
  • міжнародні питання.
Обидва круглі столи було побудовано у вигляді дискусій, навколо виступів запрошених. Робота розбивалася на чотири частини.

Перша частина була керована представниками бізнесу та неприбуткових організацій. Предметом їх виступів були зауваження стосовно змісту навчальних програм, форм та методів викладання, а також вартості бізнес освіти.

Другу частину проводили лідери консалтингових компаній. Їх ринкова позиція знаходиться між кінцевими споживачами послуг бізнес освіти та освітніми закладами. З досвіду своєї роботи, бізнес консультанти знайомили учасників круглих столів з найбільш типовими ситуаціями з практики. Значна кількість замовлень на консалтингові послуги в Україні зумовлена низькою якістю підготовки вітчизняних менеджерів. Окрім того, консалтингові компанії набирають до свого складу кращих випускників закладів бізнес і менеджмент освіти, і тому є носіями важливої інформації про підготовку управлінських кадрів.

Третю частину проводили представники північно-американських бізнес шкіл. В 90-х роках в Україні було запроваджено американську систему освіти — чотирьохрічну програму бакалаврату і одно-двох річну програму магістратури. Темою виступів у третій частині були працевлаштування бакалаврів і магістрів, переваги двоступеневої освіти для ринку праці, тенденції у розвитку бізнес освіти у світі, а також можливості адаптації американської системи освіти до українського культурного і економічного середовища.

Четверта частина була присвячена виступам керівників бізнес-шкіл. Їх метою, в першу чергу, була спроба оцінити рівень відповідності власної діяльності очікуванням споживачів; по-друге, зважити здатність діючої системи акредитації забезпечити належну якість освіти; по-третє, перспективи розвитку національної системи бізнес та менеджмент освіти на фоні міжнародної динаміки.

Далі наводиться стислий опис елементів моделі самооцінки (докладно з цими матеріалами можна познайомитися у звіті про Першу щорічну конференцію) і відповідні результати роботи під час проведених круглих столів. Очевидно, що поділ їх носить дещо механістичний характер, адже всі фактори моделі взаємопов'язані між собою і взаємодіють між собою.

1. МІСІЯ ТА ЗМІСТ ДІЯЛЬНОСТІ

Кожна бізнес школа існує в своєму специфічному середовищі. І так само як і у випадку будь-якої іншої організації, ефективність бізнес школи грунтується на глибокому розумінні нею її власного операційного середовища. Чітке усвідомлення свого призначення, оточення, та міри узгодженості першого та другого, як правило, втілюється у визначенні місії організації.

Слід відзначити, що за останні декілька років більшість вітчизняних закладів менеджмент та бізнес освіти стали звертати увагу на формування власної місії, як бази для розвитку стратегії. Про це свідчили й досить позитивні відгуки представників бізнесу про діяльність представлених на зустрічах навчальних закладів.

Однак, слід погодитись, що формування місії ще не стало тим ефективним елементом планування, який повинен надати організації стабільності і власного обличчя на ринку. Під час проведення обох круглих столів, у відвертих дискусіях представники бізнесу і бізнес консалтингу вказали на декілька проблемних галузей, що носять стратегічний характер:

  1. Усвідомлення закладами освіти вимог до фахівців саме на тому ринку, на якому вони діють.
  2. Розробка навчальних і тренінгових програм, які даватимуть знання і навички управлінської роботи, придатні для успішної діяльності в умовах високої динаміки ринку та його глобалізації.
На загальну думку учасників, адаптація програм до специфічних потреб локальних ринків є надзвичайно ускладненою через надмірну централізацію управління освітою в Україні — як державною, так і приватною. Представники бізнесу висунули цілий ряд побажань щодо скерування розвитку навчальних програм. Різні регіони країни мають свої особливості розвитку, дещо відмінні потреби в управлінських кадрах і очікують належну підтримку від закладів бізнес-освіти.

Так, у Львові були представлені результати досліджень проведених серед організацій членів бізнес асоціації "Галицькі контракти", яка складається більше ніж з 400 підприємств Західної України . Абсолютна більшість керівників висловила бажання залучати до управління фахівців здатних самостійно приймати рішення. А найбільш дефіцитними категоріями управлінських працівників були названі наступні:

  1. Найвищий рівень керівників, таких хто розробляє стратегію бізнесу — 36%;
  2. "Ініціативні" керівники, здатні на вдосконалення виконуваних ними функцій — 62%;
  3. Добросовісні виконавці — 2%.
За професійним спрямуванням, ринок Західної України відчуває брак фахівців з корпоративного і муніципального управління, ринок Південної України — туристичного і курортного менеджменту, а для управління виробничими підприємствами — фахівців з операційного менеджменту. Проведені зустрічі яскраво показали існування великої кількості вакансій на ринку праці для випускників програм бізнес і менеджмент освіти. Однак, не для усередненого випускника, а для тих, хто володіє цілком конкретним пакетом знань і навичок.

В роботі круглих столів приймали участь керівники різних рівнів закладів бізнес-освіти — декани, завідуючі кафедрами, керівники служб маркетингу або працевлаштування випускників. При цьому досить показовим є факт, що питання усвідомлення місії власної організації, впливу на її формування залишається за межами компетенції більшості учасників семінарів. Керівництво середньої ланки управління закладами менеджмент і бізнес освіти, професіонали, які безпосередньо працюють із клієнтами, в своїй діяльності покладаються більше на традиційні "усереднені" підходи, звичну організацію праці, а не на потреби клієнтів власного сегменту ринку. Цей конфлікт інтересів усуває формування і реалізація місії навчального закладу. На даний час можна стверджувати, що більшість закладів бізнес і менеджмент освіти лише почали процес формування власних місій і цей процес, на жаль, відбувається тільки у вищих ешелонах управління і є досить заформалізованим.

2. СТУДЕНТИ

Метою будь-якої бізнес школи є підготовка таких студентів, які могли б успішно опанувати навчальну програму та розвинути ті якості, в яких є потреба на цільовому ринку школи. Як вже було сказано вище, існує цілий ряд якостей, що працедавці далеко не завжди знаходять у випускниках бізнес шкіл — вміння провести аналіз ситуації, здатність знайти нестандартне рішення, готовність брати на себе відповідальність. Проведені круглі столи показали, що ринок сформував цілий ряд вимог до менеджмент і бізнес освіти, які не реалізуються тільки через наповнення слухачів і студентів знаннями. Від нас очікують вміння навчити як знання використовувати, як приймати управлінські рішення в умовах постійної нестабільності і високого ризику, як вчитись неперервно.

Під час проведення круглих столів неодноразово поставало питання, а кого слід вважати "студентами або слухачами бізнес освіти" — молодь після школи, студентів програм другої вищої освіти, учасників тренінгових програм? Чи відноситься термін «бізнес освіта» лише до «дорослої» аудиторії? Чи до студентів першої освіти також? Очевидно, кожна категорія наших клієнтів має свої специфічні вимоги, а отже і відповідні критерії якості.

Суттєвою проблемою слід вважати падіння рівня підготовки абітурієнтів. Це спричиняє необхідність у вищих навчальних закладах надолужувати прогалини в підготовці з фундаментальних дисциплін замість розвитку і поглибленню професійних знань і навичок. Це також спричиняє перевантаження програм великою кількістю аудиторних годин, що в свою чергу надмірно збільшує навантаження на викладачів.

Представники західних бізнес шкіл вказали учасникам круглих столів на ряд послуг, що надаються студентам в США та Канаді. Мова йде про самостійне формування студентом пакету курсів, які він вивчає протягом семестру, вибір викладачів, у яких студенти хотіли би вивчати предмети, проведення «ярмарок робіт» і діяльність служб працевлаштування. Запровадження таких послуг сприятиме виникненню конкуренції між викладачами, покращенню якості програм і чіткій орієнтації студентів і викладачів на потреби окінцевих споживачів — працедавців.

3. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК

Якість бізнес школи підтверджується високим рівнем викладацького складу, який, у свою чергу, отримує визнання завдяки дослідженням в галузі управління та консультативній діяльності. Школа повинна надавати велике значення дослідженням, які є підгрунтям якості освітніх програм. Дослідження не повинні бути самоціллю. Роль дослідницької діяльності полягає в тому, що вона виступає одним з критеріїв визначення рівня кваліфікації викладача, а також гарантом того, що знання та навички, які формуються протягом програми, мають широкі підстави, відображають реальність, та сприятимуть роботі у майбутньому. Дослідження також забезпечують накопичення інформації, що надходить з різних джерел, та систематизацію цієї інформації у спосіб, придатний до засвоєння.

Активна участь викладачів в консалтинговій діяльності допомогає в усвідомленні закладами освіти реальних вимог до власних випускників. Протягом роботи круглих столів, представники закладів бізнес освіти погодились, що незадовільний стан процесу формування кваліфікаційних характеристик зумовлений недостатньою участю викладачів менеджменту в цій важливій роботі. Потрібно погодитись, що консалтингові проекти, які проводять викладачі, часом із залученням студентів, є той різновид досліджень, який найбільше потребує розвиток бізнес-освіти в цілому. Це, звичайно, не означає, що традиційні форми фундаментальних досліджень повинні бути забуті.

Школа також повинна демонструвати прагнення до іновацій та творчого розвитку у всіх аспектах своєї діяльності: у дослідженнях; розробці програм; методах викладання; обслуговуванні потреб зацікавлених сторін; у взаємодії з корпоративним світом; у міжнародній діяльності; у внутрішньому управлінні школою.

Сьогодні світовій економіці властиві нові якості — глобальність, динамізм, турбуленція, високий рівень технологій. Нажаль, і у Львові і у Бердянську у дискусіях між представниками бізнесу і закладів освіти було помітно, що передові технології як за змістом, так і за формою викладання не є у фокусі уваги керівників бізнес шкіл і факультетів менеджменту. Це досить загрозлива тенденція, яка може призвести до поглиблення розриву між очікуваннями клієнтів і результатом нашої спільної праці.

Існують і дуже прогресивні приклади розвитку освітніх програм в усіх регіонах України, як, наприклад, декілька проектів з розвитку дистанційної освіти на базі платформ Internet в Україні.

4. ВИКЛАДАЧІ

Кількість та якість викладачів повинна узгоджуватись з місією школи та визначатися потребами у якісному обслуговуванні програм з їх спеціфічними цілями та задачами. Окрім якісного відбору викладачів з огляду на цілі школи, велике значення мають правила визначення та збалансування навантаження викладачів, а також механізми та процедури, які допомагають спрямовувати зусилля викладачів на підтримку важливих для школи видів діяльності та реалізацію її місії. З вищезазначеним пов'язаний ефективний механізм оцінки результативності діяльності викладача та особистого внеску у виконання місії організацією.

За результатами проведених круглих столів на адресу викладачів закладів бізнес та менеджмент освіти було вказано цілий ряд побажань з боку представників бізнесу:

  1. У багатьох випадках викладачам бракує системності викладання:
      1.1. Програми перевантажені "зайвими" предметами.
      1.2. Кожен предмет має бути наповнений актуальною сучасною інформацією з мінімальними повтореннями.
      1.3. Інформація з різних предметів не повинна надмірно перетинатись.
  2. Зміст курсів повинен відповідати міжнародним стандартам, що повинно забезпечити спрощений перехід з вітчизняних інститутів в західні, а також працевлаштування наших випускників в міжнародних організаціях.
  3. Викладачі повинні уникати заформалізованого викладання, володіти навичками міжособистого спілкування, використовувати нові методи викладання — ділові симуляції, кейсовий метод, робота студентів в команді, групове викладання.
  4. Існує проблема недотримання викладачами професійної етики і дисципліни.
Стосовно діючої бізнес освіти було висловлено побажання проводити заняття для діючих керівників у вигляді бізнес симуляцій, або моделювання ситуацій, що виникали на реальних підприємствах учасників програм. Для всіх рівнів програм, а особливо для роботи із старшою аудиторією бажано, щоб заняття проводили викладачі із власним досвідом у менеджменті.

З іншого боку, представники освітніх закладів відзначили, що на викладачів покладено надмірне навантаження. Якщо викладачі західних країн мають в середньому навантаження 200 — 400 аудиторних годин, то українські викладачі — 1000 і більше. Не дивно, що при цьому дослідницька і методична робота проводиться формально і погіршує сприйняття клієнтами якості роботи.

5. ЗВ'ЯЗОК З КОРПОРАТИВНИМ СВІТОМ

В наш час здається вже нікого не потрібно переконувати, що бізнес школа або факультет менеджменту повинні мати чітку політику та ефективні взаємовідносини з українськими компаніями та міжнародним корпоративним світом, які б сприяли підвищенню якості програм. Роль та значення потенційних працедавців для школи повинна відслідкуватись у кожному з аспектів її діяльності.

Проте, коли обговорення цього питання проводиться в присутності керівників бізнесу, стає очевидним існування проблем у позиціюванні практично всіх сучасних закладів бізнес освіти в Україні. При цьому перевагу отримують невеликі заклади, які завдяки своїй гнучкості і швидкості реалізації планів можуть бути моделлю для розвитку зв'язків з корпоративними клієнтами для потужних університетів.

Добрим кроком до наближення потреб бізнесу до навчальних програм інституту може стати залучення до читання практичних частин деяких курсів фахівців з успішних підприємств.

Міжнародний досвід свідчить, що фахівці з освітою рівня бакалаврату можуть ефективно працювати на низових управлінських ланках та в адміністративних структурах. Окрім того, в багатьох країнах Європи, на замовлення ділових кіл, вже в перші два роки навчання в бізнес школах дається необхідний мінімум знань з адміністративних дисциплін — обліку, маркетингу, фінансів тощо. Частинно ці знання отримуються в ході стажувань та практики на підприємствах, що сприяє і майбутньому працевлаштуванню студентів, і кращому розумінню реалій бізнесу.

В цілому за результатами проведених круглих столів за даним напрямком можна зробити декілька висновків.

По-перше, відкриті зустрічі представників бізнесу та менеджмент і бізнес освіти надзвичайно корисні для всіх їх учасників. Вони дають можливість краще зрозуміти потреби і проблеми кожної сторони і розробити шляхи їх вирішення.

По-друге, критерії Європейської системи самооцінки скеровують і подібні дискусії, і діяльність адміністрації освітніх закладів саме в тих напрямках, які об'єктивно визнаються всіма сторонами процесу як критичні для успіху розвитку.

По-третє, ця модель позбавлена жорстких кількісних стандартів, актуальність яких ставиться під сумнів не лише в Україні, але й в багатьох країнах із стабільною економікою і добре розвиненою системою бізнес освіти. Хоча б з точки зору активного запровадження Internet і дистанційної освіти, стандарти відносно розміру бібліотек, площі приміщень на одного студента, кількості "власних" докторів наук не будуть мати вирішального значення.

Модель самооцінки не тільки скеровує заклади менеджмент і бізнес освіти на задоволення ринкових потреб, але й може бути розглянута, як механізм реалізації стратегії освітніх організацій через вдосконалення роботи всіх її структурних елементів.

Відгук

Відгуків немає

Ваше ім'я:
E-mail:
Коментарі: 
 

  
bigmir)net TOP 100
МЕТОДОЛОГІЯ: Стратегія, Маркетинг, Зміни, Фінанси, Персонал, Якість, IT
АКТУАЛЬНО: Новини, Події, Тенденції, Інтерв'ю, Бізнес-освіта, Коментарі, Рецензії, Консалтинг
СЕРВІСИ: Робота, Семінари, Книги, Форуми, Глосарій, Ресурси, Статті партнерів
ПРОЕКТИ: Блог, Відео, Візія, Візіонери, Бізнес-проза, Бізнес-гумор

RSS RSS Актуально   RSS RSS Методологія   RSS RSS Книги   RSS RSS Форуми   RSS RSS Менеджмент@БЛОГ
RSS RSS Відео   RSS RSS Візіонери   RSS RSS Бізнес-проза   RSS RSS Бізнес-гумор

Успешные инвестиции начинаются с бонуса 100%


Copyright © 2001-2016, Management.com.ua
Портал створено та підтримується STRATEGIC