Три техніки аналізу проблем

Перш ніж вирішити будь-яку проблему, звичайно ж, її потрібно зрозуміти. Як одного разу зауважив Альберт Ейнштейн: «Якби мені відвели годину для порятунку світу, я б витратив 55 хвилин на аналіз проблеми і 5 — на її рішення». Цей підхід здається надто абстрактним, але він дає прекрасні результати. Згадайте, у людського мозку є дві розумові системи. Одна заснована на швидких інстинктивних процесах, саме через неї ми робимо необдумані вчинки. І друга, усвідомлена, яка вимагає більше часу, але сприяє виробленню максимально раціонального підходу. Вашій увазі пропонуються три техніки, котрі дозволяють ретельно і всебічно проаналізувати проблему, що дасть подальшу «їжу» для генерування ідей і прийняття рішень.

Метод діаграм «Чому»

Ми аналізуємо що-небудь перш за все для того, щоб проникнути в суть предмета, виявити причинно-наслідкові зв’язки, розбити проблему на маленькі цеглинки, з якими впоратися простіше. Згадайте, як трирічні діти пізнають світ — цю головну з проблем. Вони задають тисячу простих запитань «Чому?», копаючи до максимально можливої глибини. На кожну вашу відповідь у них готове нове «Чому?».

Цей прийом цілком підходить і для вирішення дорослих завдань. Суть його проста. На аркуші паперу в кількох словах визначте проблему. Задайте собі питання, чому вона виникла і поруч запишіть основні причини. Потім знову поставте це ж питання до кожної з них, і продовжуйте до тих пір, поки не дійдете до «атомів» досліджуваної проблеми. Дуже зручно використовувати для цієї мети метод ментальних карт.

Дійшовши до першопричин проблеми, ви зможете побачити всю картину цілком. І у вас відразу ж з’являться ідеї як вплинути на ситуацію, зачіпаючи найбільш вразливі елементи системи. Особливо добре цей метод працює при вирішенні комплексних проблем.

Завдання можна дещо ускладнити. Встановіть для себе певний ліміт відповідей, не досягнувши якого ви не зможете перейти на наступний рівень. Наприклад, ви повинні знайти не менше 6 відповідей на питання. До кожного з них ви знову ставите це питання, і знову шукаєте 6 причин. Це може здатися дещо штучним, але такі рамки стимулюють і дисциплінують мозок. Надалі можна буде відкинути деякі з пояснень, якщо вони виявляться притягнутими за вуха.

Метод дванадцяти питань

Існує ще один спосіб, який може розширити можливості попереднього. Він дозволяє подивитися на проблему зі значно більшої кількості сторін. Метод складається з шести основних питань: «Що?», «Чому?», «Коли?», «Де?», «Як?», «Хто?». Кожне з них задається в позитивному і негативному контексті. Ось як це виглядає на прикладі. Припустимо, ми аналізуємо проблему аварій на атомних станціях:

  • Що відбувається на атомних станціях під час аварій?
  • Що НЕ відбувається на атомних станціях під час аварій?
  • Чому трапляються катастрофи на АЕС?
  • Чому на інших станціях вони НЕ трапляються?
  • Коли зазвичай виникають надзвичайні ситуації на АЕС?
  • Коли вони НЕ виникають?
  • Де відбуваються аварії на АЕС?
  • Де вони НЕ відбуваються?
  • Як це трапляється?
  • Як цього вдається уникнути або запобігти?
  • Хто впливає на ризик виникнення аварій?
  • Хто НЕ впливає на можливість катастроф?

Отже, у нас вийшло 12 питань, які розглядають безліч сторін проблеми, в тому числі зачіпаючи негативний аспект, про який зазвичай всі забувають.

Шлях до ідеалу

Якщо в попередніх випадках ми більше розбиралися в причинах якихось проблем, дивилися на них з минулого, то в цьому випадку мова піде швидше про шляхи вирішення. Тут нам знадобиться погляд із майбутнього.

Візьміть три аркуші. На першому розпишіть проблему, її причини, особливості, плюси і мінуси. Другий озаглавте словом «Шлях». Нарешті, на третьому опишіть ідеальний стан справ після її вирішення.

І тепер, напишіть на другому аркуші основні операції та етапи, які дозволять перейти з першого листа на третій. Не потрібно надто деталізувати, у даному випадку достатньо лише позначити загальні віхи, такі собі «чарівні точки», втіливши які ви досягнете ідеалу. Це дозволить по-новому оцінити проблему з позицій її вирішення.

Надалі ви зможете перетворити ці віхи в опорні питання для мозкового штурму, застосувавши до них техніки генерування ідей.

За матеріалами 4brain

Ілюстрація: Depositphotos.com