Повзучий детермінізм або ефект «Я так і знав!»

Повзучий детермінізм (creeping determinism), також відомий як помилка хайндсайта (hindsight bias) або ефект «Я так і знав!» (knew-it-all-along effect) — схильність розглядати події, що вже стались, як більш передбачувані, ніж вони були до того, як трапились. Його суть полягає в тому, що людина сприймає спрощено і очевидно ті факти, підсумки яких він уже знає. Скажімо, людина вирішує загадку або головоломку довгий час. Після того, як вона дізнається відповідь на питання, то з часом ця відповідь стає для неї очевидною і простою. Потім ця людина задає цю ж загадку своєму другові і дивується: «Чому він так довго її вирішує? Це ж так просто!»

Прикладами ефекту «Я так і знав!» є також роботи істориків, які описують наслідки битв, лікарі, які пригадують клінічні випробування, судові системи, які намагаються покласти відповідальність за нещасні випадки через їх передбачуваність.

Такий ефект пов’язаний з особливостями людської психіки, а саме з вибірковими спогадами (людина згадує інформацію шматочками, обраними ним особисто), також з ототожненням понять «легке» і «передбачуване» (що часто буває зовсім помилково), та нашою схильністю до спрощення світу і його передбаченням.

MUST READ:  Шість капелюхів мислення

Повзучий детермінізм — це одна з найбільш широко вивчених розумових пасток, які підстерігають людину при прийнятті рішень. Він може спричинити спотворення пам’яті, коли пригадування та відтворення може призвести до неправильних теоретичних висновків. Припускається, що ефект «Я так і знав!» може також спричинити надзвичайні методологічні проблеми при спробі проаналізувати, зрозуміти та проінтерпретувати результати експериментальних досліджень. Цьому ефекту присвячено понад 800 наукових робіт. І дійсно, він має величезний вплив на всі сфери життя людини: в трудових конфліктах, медичних висновках, в економічному житті, політичній стратегії.

Виняткова небезпека помилки хайндсайта пов’язана з тим, що законодавство більшості країн зобов’язує суддів виносити вирок лише на підставі того, що обвинувачений міг знати на момент здійснення передбачуваного злочину. Всі відомості, які були отримані пізніше — результати судово-медичної експертизи і огляду місця події, будь-які докази неправильного використання продукції — не повинні впливати на оцінку дій обвинувачуваного до розглянутої події. Проте, досвід показує, що ця помилка постійно перешкоджає об’єктивній оцінці минулої поведінки обвинуваченого.

MUST READ:  Модель TDODAR: прийняття рішень під тиском

Основний негативний наслідок цього ефекту — самовпевненість, що виражається в небажанні оцінювати свої минулі вчинки заново. Люди, які відчувають, що «знали це з самого початку», не бачать необхідності у спробах знайти нові способи вирішення проблем, а їхня надмірна впевненість у своїх логічних здібностях сприяє скоєнню необдуманих вчинків.

Як же уникнути повзучого детермінізму?

Повністю подолати ефект хайндсайта неможливо, проте існують способи його ослаблення.

Розглядайте альтернативи. Дана стратегія полягає в спонуканні людини до розгляду альтернативних варіантів розвитку подій. Необхідно вміти розглянути ймовірність зовсім іншого перебігу подій.

Накопичуйте досвід. Професіоналізм допомагає краще згадувати свою первісну позицію, а отже уникати помилки хайндсайта.

За матеріалами Allowwonder, Wikipedia

Ілюстрація: Toggl Blog