|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Розділ: Управління фінансами
|
Проведення комплексного аналізу беззбитковості на основі типового для українського підприємства набору вихідних данихЗміст:
У загальному вигляді послідовність операцій, які виконуються у процесі аналізу, складається з двох стадій:
|
|
У підсумку створюється зведений звіт за всіма видами продукції,
де вказуються всі основні показники: виторг, сума постійних і змінних витрат,
розмір вкладеного прибутку, прибуток, відносний вкладений прибуток, рентабельність
продукції, точка беззбитковості і запас безпеки. Окремо робиться розгорнутий
звіт за кожним видом продукції, де вказуються калькуляція у форматі вкладеного
прибутку, розрахунок точки беззбитковості, запасу безпеки і рентабельності
продукції, також створюється графік беззбитковості.
Для проведення розрахунків вихідними даними служать дані заводського урахування витрат. для розуміння і попередньої фільтрації вихідних бухгалтерських даних дуже корисним може виявитися опис виробничого процесу і технології Основним для проведення аналізу є класифікація витрат за статтями і період часу, за який проводиться добір числової статистики. Звичайно використовується класифікація витрат за статтями калькуляції, серед яких виділяються прямі і непрямі витрати, причому останні поділяються на цехові і загальнозаводські (що стосуються підприємства в цілому). Теоретично аналітик може довільно вибрати тривалість періоду, що аналізується, і розбити його на будь-яку кількість одиничних періодів. Єдиними обмеженнями тут можуть бути достатність статистичної вибірки для проведення аналізу, доступність і достовірність облікових даних. Як оптимальний період для аналізу рекомендується обрати рік, розбитий на місяці, що забезпечує ряд із дванадцяти чисел. Нижче "статистика" трактується як ряд із дванадцяти значень, сформований динамікою показника за дванадцять місяців. Набір числових вихідних даних поділяється на три блоки. Перший включає статистику витрат за статтями витрат, другий і третій — статистику показників, що використовуються для розподілу витрат між видами товарної продукції. Це згадані вище базові показники, застосовувані у рамках АВС — методу. Нижче наведено список найчастіше доступних на українських підприємствах показників, які рекомендується використовувати як базові:
Якщо є статті витрат, що легко прив'язуються до визначеного виду продукції
(що випливає з попереднього аналізу технологічного процесу і з особливостей
побудови оперативного обліку в цеху), то набирається статистика даного
виду витрат за кожним видом продукції.
Аналогічний підхід використовується для розподілу загальнозаводських витрат. Вони розподіляються за видами продукції також за допомогою АВС-методу. Традиційно збираються значення статей витрат по заводу в цілому для кожного місяця аналізованого періоду. Крім того до статистики витрат додається статистика базових показників. Третім блоком даних повинні бути значення базових параметрів, які відповідають
кожному виду продукції, що дозволяє розподілити витрати за видами продукції.
На відміну від статистичних даних із перших двох блоків, рекомендується
до даного блоку включати усереднені або підсумкові значення за період, що
аналізується (рік), щоб виключити випадкові коливання значень між одиничними
періодами (місяцями). Крім значень базового показника, для кожного продукту
необхідним є сумарне значення базового показника по цеху (заводу).
1. Розподіл витрат на змінну і постійну частини за ознакою залежності від обсягу товарної продукції у вартісному вираженні. Рекомендується використовувати статистичний метод, заснований на побудові лінії регресії, де як незалежна змінна виступає обсяг товарної продукції, відповідно, цеху або заводу, а як залежна змінна — обсяг витрат. При аналізі статей витрат заводського характеру використовується загальнозаводська сума витрат за статтею, так само як і сума товарної продукції заводу (при аналізі витрат цехового характеру зазначені показники повинні відповідати цеху). Набір із заданої кількості точок апроксимується прямою лінією, що описується рівнянням виду y=ax+b, яке найбільше наближається до набору точок. Тут y — значення сумарних витрат за статтею за одиничний період часу (наприклад, місяць), x — сума товарної продукції за цей період, коефіцієнт а описує середню суму змінних витрат на 1 грн. товарної продукції, а коефіцієнт b — середню суму постійних витрат за той же одиничний період часу. Аналітик може скоригувати вид витрат будь-якої із статей, вважаючи, що коефіцієнт а або коефіцієнт b дорівнює нулю. Це буде означати, що витрати є чіткими або постійними, або, відповідно, змінними. Наприклад, рекомендується зазначити рівність нулю одного з коефіцієнтів у випадку, якщо інакше він за розрахунками виявляється негативним. За аналітиком залишається прийняття остаточного рішення щодо характеру витрат: на основі результатів якісного аналізу, він може вважати витрати виключно змінними, виключно постійними або лишити змішаними, що мають змінну і постійну частини, незалежно від результатів, отриманих статистичними методами. 2. Вибір базового показника за кожною статтею витрат. Вибір проводиться окремо для змінної і для постійної частини. Змінна частина витрат, за визначенням, залежить від обсягу товарної продукції, тому, за визначенням, прив'язується до цього показника. Постійна частина витрат повинна бути прив'язана до будь-якого базового показника з набору наявних. Критерієм може слугувати як якісний аналіз характеру статті витрат, так і розраховані в програмі коефіцієнти парної лінійної кореляції між постійною частиною статті витрат і розміром базового показника. Подібні коефіцієнти розраховуються для всіх базових показників.
Витрати на сировину і матеріали
Витрати на енергоресурси
Витрати на заробітну плату
Витрати на утримання й експлуатацію устаткування
Цехові витрати
Загальнозаводські витрати і невиробничі витрати
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||