Опитування, яке відбулося у грудні 2010-го року, включає відповіді від більш ніж 1800 респондентів, які працюють у сфері управління персоналом, розвитку талантів, диверсифікації лідерів тощо. За його даними, майже половина (тобто 47%) роботодавців не пропонують жодних програм, спрямованих на розвиток потреб жінок-лідерів. Лише 21% підтвердили, що вони пропонують подібні програми. А 6% поділилися планами, що будуть робити це в майбутньому.
"Хоча більшість мультинаціональних організацій визнають важливість гендерної диверсифікації серед лідерів, та все ж залишаються сфокусованими на більш "широкі" цілі і не поспішають займатися розвитком кваліфікованих керівників жіночої статі", — наголосив Пет Міліган (Pat Milligan), президент консалтингового бізнесу Mercer's Human Capital.
Наслідок відсутності чітко визначеної стратегії проявляється у змішаній підтримці розвитку жінок. Менше половини (44%) респондентів підтверджують, що їхні організації здійснюють підтримку на середньому рівні, тоді як всього 19% підтримують розвиток жінок-лідерів повністю. Варто звернути увагу на те, що компанії США та Азійсько-Тихоокеанського регіонів підтримують жінок більше — 27%. Тоді як у Європі, Середньому сході та Африці така підтримка нижча — 14%.
"Гендерна диверсифікація серед лідерів може бути доволі складною проблемою, адже деякі організації не до кінця усвідомлюють важливість унікальних атрибутів, які жінки привносять у компанію. Частина організацій вважає, що ставлення до жінок жодним чином не повинно відрізнятися від ставлення до чоловіків", — додає Міліган.
За даними дослідження, провідними вимогами та потребами жінок є гнучкий графік (66%), диверсифікація найму (44%), коучінг (44%) та робота з ментором (43%).
Основною перешкодою на шляху жінок до "вершини" кар'єрної драбини є відсутність балансу між роботою та особистим життям (42%) та нестача досвіду (29%). Організації Європи, Середнього сходу, Африки та Азії також говорять про необхідність релокації як однієї із перешкод. Цей показник коливається в межах від 27% до 36%.