Майкл Маккобі (Michael Maccoby), стратегічний консультант із питань корпоративного розвитку та автор книги "Лідери, яких ми потребуємо" (The Leaders We Need) пояснює, чому найкращі лідери завжди наділені "особистісним інтелектом" який визначає, підсилює та якісно взаємодіє з домінантним типом соціального характеру його послідовників. Соціальний характер він визначає як "емоційні атрибути та цінності, притаманні певній групі індивідів (класові)".

Маккобі переконаний, що лідерство залежить від контексту, в якому воно існує. Соціальний характер та соціальні цілі захищаються лідером. Наприклад, в часи індустріальної епохи особливої популярності набув класичний стереотип традиційної сім'ї, на чолі якої зазвичай стояв чоловік та батько, як наставник та захисник. Така модель лідерства надавала привілеї дисциплінованим бюрократичним лідерам, які встановлювали чіткі цілі. Бізнес структурувався відповідно до ієрархічної моделі, в які кожен наступний щабель був повністю підлеглим попередньому. Найвищою цінністю в такій моделі була стабільність. І така модель вважалась основною до 1970-их років.

У 80-их роках провідним архетипом лідера став "Гравець" — обізнаний у політиці лідер, який ставиться до роботи, як до гри, у якій він повинен здобути перемогу. Розмір корпорацій почав скорочуватися, а люди працювали "за бажанням". Соціальний характер базувався на командних цінностях та зосереджувався на короткострокових цілях.

Сучасне покоління лідерів Маккобі називає "інтерактивним". Вирощені на комп'ютерних іграх, вони підтримують гнучкі та багатоманітні стосунки. Вони сповідують "оптимістичний" світогляд, а до батьків ставляться, як до друзів. Вони хочуть працювати з лідерами, які будуть максимально демократичними та якомога менше перейматимуться питаннями особистої влади.

Книга Маккобі "Лідери, яких ми потребуємо" на загал є дуже цікавим та насиченим інформацією виданням, з яким варто ознайомитись кожному, хто прагне стати хорошим лідером сучасності.

Ярослав Федорак, за матеріалами Graziadio Business Report.