А.В. Михайловський

Традиційні і нові технології у навчальному процесі

Резюме

Традиційне навчання зазнає в наш час істотних змін на всіх стадіях навчального процесу: підготовка курсів, проведення занять, виконання домашніх завдань, підготовка проектів та магістерських дисертацій. У значній мірі зміни у підходах до навчання ініціюються новітніми інформаційними технологіями, новими джерелами інформації. Нові технології не тільки забезпечують викладачів та слухачів новими засобами та ресурсами, але й змінюють самі способи комунікації між викладачами та слухачами.

Новий підхід характеризується використанням інтерактивних методів, які забезпечують двонаправлений потік інформації викладач <=> студент і студент <=> студент незалежно від форми заняття (лекція, практичне заняття, ділова гра,…)

Впровадження нових технологій має бути направленим на підвищення якості освіти і, як наслідок, на підвищення конкурентноздатності навчальних закладів. Тільки у цьому випадку нові технології є виправданими. Просте поповнення кількості “новітніх” засобів не дасть очікуваного результату.

  • Вплив новітніх технологій на всі стадії навчального процесу (підготовка лекцій, проведення занять, взаємодія із слухачами, та ін).

    Перш за все, нові технології вплинули на джерела інформації для підготовки курсів. До традиційних джерел, таких як спеціалізована література, періодичні видання, семінари, додалися нові on-line джерела інформації, які з'явилися завдяки бурхливому розвитку комунікацій:

    Сучасні технології суттєво вплинули і на підходи до проведення занять. Одними з найбільш ефективних методів навчання є case study та комп'ютерні симуляції (навчальні ділові ігри, побудовані на базі спеціального програмного забезпечення). Якщо case study — це метод навчання на основі аналізу реальної ситуації в бізнесі, то комп'ютерні симуляції є фактично динамічними кейсами, у яких ситуація не фіксується, а кожного разу моделюється викладачем.

  • Використання глобальних джерел інформації (Інтернет, Reuters, Bloomberg,…)

    Роль, яку відіграє Інтернет у навчальному процесі:

    • Джерело інформації;
    • Засіб спілкування та утворення віртуальних спільнот;
    • Середовище дистанційного навчання.

    Постачальниками он-лайнової фінансово-економічної інформації є також відомі інформаційні агентства, які використовують для доставки даних споживачам свої власні глобальні мережі.

    Reuters: котирування, значення індексів та ринкових індикаторів, новини, аналітика. Котирування дають найкрупніші учасники відповідних ринків: для валютних ринків — великі банки, для фондових ринків — біржі та позабіржові торговельні системи.

    Аналогічні послуги надають, крім Reuters, також Bloomberg та Dow Jones Telerate. На відміну від джерел Інтернет, де подібна інформація стає доступною з певною затримкою і часто супроводжується попередженням, що власник сайта “не несе відповідальності за точність представленої інформації”, в мережах згаданих інформаційних агентств інформація гарантованої якості надходить у режимі реального часу.

  • Необхідність внесення змін у навчальні плани інститутів.

    Навчальним закладам не вистачає автономії у плануванні навчальних планів. Крім того, слухачі навчальних закладів повинні мати години для самостійної роботи. Сучасні інформаційні технології надають багато можливостей для ефективної самостійної роботи слухачів в комп'ютерному класі або бібліотеці — необхідно передбачити такі години у розкладі.

    Де знайти години для самостійної роботи в умовах жорсткої регламентації? Один з можливих варіантів: частково відмовитися від сесії, замінити сесію комп'ютерним тестуванням; здійснювати контроль знань на кожному занятті.

  • Необхідність постійного зв'язку між бізнес освітою та бізнесом.

    Для бізнес-шкіл зв'язки з бізнесом є надзвичайно важливими. Відсутність уявлення про реальні проблеми і потреби бізнесу може стати критичним для навчального закладу. Консалтинговий проект на замовлення компаній є важливою і перспективною формою навчання. Слухачі і викладачі працюють в рамках таких проектів як менеджмент-консультанти. Для університетів це має бути наукова діяльність.

    Ефективним методом навчання є проведення занять лекторами-теоретиками і лекторами-практиками одночасно, а також запрошення на заняття представників бізнесу у якості guest-speakers.

  • Швидкі зміни у технологіях: проблема постійного навчання викладачів.

    Потрібні постійні семінари для викладачів, які б давали огляд технологій. Але, додатково, тренінг потрібен в питанні про те, як інтегрувати “технології” в курс (програму), зробити їх відповідними стилю та методам викладання. Семінари мають бути для людей одного рівня, або для викладачів, що викладають один і той же предмет. Тренінги мають стосуватися також вміння викладача зламати пасивність слухача і використовувати інтерактивні форми.

  • Традиційні і нові технології можуть успішно співіснувати.

  • Дистанційне навчання.

    Завдяки сучасним технологіям усі форми занять (лекції, case study, computer simulations, практичні заняття з учбовими комп'ютерними програмами та ін.) можуть бути проведені як в аудиторії, так і дистанційно, але за різними методиками.

    У багатьох країнах світу, особливо у США, існує багато інституцій, які пропонують комбіновану або виключно дистанційну форму навчання, і вважають, що вона дає повноцінну освіту, при цьому є зручнішою для слухачів завдяки своїй гнучкості, оскільки слухачі можуть навчатися у зручний для них час, повноцінно працювати на роботі і вибирати навчальні курси з будь-якого віддаленого університету. Маючи доступ до web-sites з матеріалами курсу у всіх зручних формах (відео-файли, текстові матеріали, слайди,…), або отримавши ці матеріали на аудіо- та відео-носіях, вони мають можливість багаторазово “прослуховувати“ курс і самостійно визначати ті “порції” інформації, які вони здатні сприйняти за один раз.

    Але, незважаючи на всі зручності дистанційного навчання, більшість викладачів вважають, що персональний контакт викладача з аудиторією є дуже важливим, а при викладанні деяких предметів може критично впливати на якість курсу і успішність його засвоєння.

  • Відношення викладачів до нових технологій. Необхідність стимулювання.

    Відношення викладачів навчальних закладів до нових технологій часто визначається їх відношенням до використання комп'ютера. Викладач, який не користується комп'ютером, вже автоматично не використовує сучасні програмні засоби підготовки матеріалів, інтернет та інші on-line джерела інформації. Так само, викладач не використовує сучасне мультимедійне обладнання при проведенні занять.

  • Ефективність міжінститутських навчальних програм.

    Спільні проекти часто є більш ефективними і дієвими, оскільки вони сприяють розвитку не одного окремого інституту, а всіх учасників.

    Наприклад, проведення навчальних комп'ютерних симуляцій через канали інтернет з учасниками з різних навчальних закладів

  • Значення підготовки якісних роздаткових матеріалів для слухачів.

    Якість навчання суттєво зростає, якщо слухачі мають хороші роздаткові матеріали. Важливим фактором є підготовка матеріалів у тому форматі, який легко читається, тобто:

    • Небагато тексту;
    • Наявність чітких схем замість деяких текстових блоків;
    • Малюнки;
    • Можливість писати у цих матеріалах.

    Необхідно враховувати рекомендації психологів при розробці вимог до роздаткових матеріалів. Необхідно навчання викладачів стосовно формату роздаткових матеріалів.

  • Важливість впровадження сучасних інформаційних технологій у бібліотеках навчальних закладів.

    Бібліотека залишається найважливішим джерелом інформації. Електронна бібліотека і каталоги мають бути у кожному навчальному закладі. Бібліотека має фактично виконувати функції інформаційно-ресурсного центру.

    Яку підтримку можуть отримати українські навчальні заклади.

    • Надзвичайно ефективною для українських навчальних закладів є допомога, яку надає CEUME (семінари вихідного дня, літні інститути, бізнес-семінари, дискусії за круглим столом, та ін). Підготовка викладачів (тренерів) є ключовим моментом розвитку навчальних закладів.
    • Центр інформаційних ресурсів Посольства США в Україні пропонує друковані довідково-бібліографічні матеріали, бази даних на компакт дисках та в онлайновому доступі; забезпечує виїзні семінари-презентації на задану тематику.
    • Представники IREX та ACCEL пропонують програми обміну та проведення досліджень у навчальних закладах США.
    • Підприємства, які пропонують обладнання для українських навчальних закладів ("Літер","3М",…), проводять семінари для викладачів по ефективному використанню мультимедійних проекторів та іншого сучасного обладнання.

    Проблеми

    Труднощі впровадження інноваційних технологій у вищих навчальних закладах (бар'єри):

    • На сьогодні діючий стандарт у вигляді переліку дисциплін нормативної і вибіркової частини навчального плану вищих навчальних закладів, який розроблений науково-методичною комісією з менеджменту, не дає можливості інститутам активно впроваджувати нові інформаційні технології і дисципліни в учбовий процес. Цей перелік занадто перевантажений дисциплінами, які не влаштовують навчальні заклади.
    • Існує дублювання вивчення дисциплін у середній школі і вищому навчальному закладі у блоках гуманітарних і соціально-економічних дисциплін, що також зменшує обсяг годин, які може самостійно вибирати інститут.
    • Навчальні заклади мають суттєві фінансові обмеження на впровадження інформаційних технологій.
    • Труднощі доступу до мережі Інтернет. Загальна проблема розвитку телекомунікацій в Україні.
    • Часто викладачі не мають достатньо часу та підготовки, щоб використовувати нові інформаційні комп'ютерні технології, які розвиваються та змінюються дуже швидко. Досить розповсюдженою є ситуація, коли слухачі орієнтуються у питаннях використання інформаційних технологій, зокрема джерел інформації, краще, ніж викладачі.
    • Відірваність навчальних закладів від реальних бізнесових проблем.
    • У державному вузі немає стимулу до впровадження нових технологій. Більша частина нововведень — просто ініціатива викладача, що не підтримується фінансово.
    • Навчальним закладам не вистачає ні навчальних ігор, ні навчальних посібників — як друкованих, так і електронних. Потрібні демо-версії навчальних програм.
    • Викладачам часто не вистачає кваліфікації на межі різних спеціальностей, наприклад, маркетинг+ІТ+право. Потрібні семінари за "змішаною" тематикою. Викладачів треба стимулювати дивитися навколо — на суміжні дисципліни.

    Приклади успішного використання нових технологій

      ВШБ-ІЕМ, м.Алчевськ (зразок успішного співіснування традиційних і нових технологій).

      Міжнародний інститут менеджменту і Львівський інститут менеджменту (спільні міжінститутські програми з використанням ІТ).

      Міжнародний Християнський Університет та Київська Бізнес Школа (спільна з університетом Карнегі Меллон комп'ютерна симуляція бізнесу)

      Львівська політехніка (використання системи модульного контролю, яка стимулює слухачів працювати регулярно протягом семестру).

      Національний центр підготовки банківських спеціалістів, м.Київ (нові ефективні підходи до організації програм підготовки викладачів).

      Центр розвитку інновацій (CID), м.Київ

      ...

    Ролі залучених сторін (рекомендації)

    Навчальні заклади

    • Керівництву вищих навчальних закладів звернути увагу на необхідність стимулювання викладачів щодо впровадження новітніх технологій і іноваційних методів.
    • Активізувати пошук співробітництва з такими організаціями, які можуть забезпечити тренінг викладачів (наприклад, CEUME), надати доступ до інформаційних ресурсів (наприклад, інформаційно-ресурсний центр Американського посольства), допомогти у пошуку фінансування проектів (наприклад, IREX). Це особливо актуально в умовах фінансових обмежень, які мають навчальні заклади.
    • Сприяти розвитку бібліотек, як важливих інформаційно-ресурсних центрів.
    • Підтримувати зв'язки з бізнесом:
    • Пропонувати компаніям консультативні проекти;
    • Залучати до проведення занять представників компаній, які пропонують сучасні ІТ-рішення на українському ринку, або успішно впроваджують сучасні інформаційні технології.

    Бізнес

    • Замовляти консультативні проекти навчальним закладам (взаємовигідна діяльність).
    • Для компаній, які пропонують рішення в області інформаційних технологій: забезпечувати навчальні заклади інформацією про нові інформаційні та програмні продукти, сучасні технології; надавати навчальним закладам демо-версії інформаційних систем для впровадження в навчальний процес.

    Міносвіти і науки України, уряд

    • Переглянути співвідношення між обов'язковим переліком дисциплін і самостійним вибором вищих навчальних закладів, даючи змогу розвитку автономії навчальних закладів.
    • Врахувати досвід робочої групи Міносвіти і Науки України щодо розробки проекту стандартів вищої освіти з напряму “менеджмент”.
    • Виключити дублювання вивчення дисциплін у середній школі і вищому навчальному закладі. За рахунок скорочення такого дублювання збільшити навчальні години блоку професійно-орієнтованих дисциплін.
    • Створити національну програму "Бізнес та менеджмент — освіта в Україні", розробити концепцію підготовки керівництва вищої ланки.
    • Сприяти вирішенню проблеми з розвитком телекомунікаційної мережі в Україні. Забезпечити доступ до Інтернет всім навчальним закладам України.

    Міжнародні організації

    • Підтримувати проекти навчальних закладів, що спрямовані на впровадження сучасних технологій; розповсюджувати інформацію про успішні проекти.
    • Підтримувати спільні проекти, які сприяють розвитку багатьох навчальних закладів; надавати допомогу навчальним закладам у пошуку джерел фінансування для їх реалізації.
    • CEUME: Проводити семінари, які б давали огляд технологій і способів їх ефективного впровадження в навчальні програми.
    • USAID: Продовжити проект CEUME, оскільки допомога, яку CEUME надає навчальним закладам, є надзвичайно ефективною і охоплює велику кількість навчальних закладів України.

    Відгук

    Інна, sam_ty@go.com
    Я викладач технікуму. У програмі є тема: Джерела інформації. Дякую за допомогу. Гарна стаття.
    2005-09-18 18:02:02
    Відповісти

    Елена, rckiev@rckiev.com.ua
    Полностью согласна с автором, что
    отсутствие представления о реальных проблемах и потребностях бизнеса может быть критичным для учебного заведения. По этому дистанционные методы обучения более подходят взрослым людям, которые обладают организационным опытом, сами выбирают, что им изучать и могут осуществить самоконтроль процесса обучения. Т.к. в Открытом Дистанционном обучении используется комплекс методик и подходов к образованию, ориентированный на потребности и восприятия менеджеров. Открытый Университет Великобритании мировой лидер в дистанционном обучении, Школа Бизнеса ОУ первая среди школ бизнеса получила престижную европейскую аккредитацию EQUIS фонда EFMD www.efmd.be
    Полагаю, что в предлагаемой автором, программе отвести роль подготовки менеджеров высшого звена по такой технологии, а, возможно, и программам OU.
    2005-09-23 13:29:06
    Відповісти

    Якщо Ви бажаєте подискутувати із конкретним читачем, то це можливо робити безпосередньо в нашому форумі.

    Ваше ім'я:
    E-mail:
    Коментарі: 
     

      
  • CEUME
    CEUME

    bigmir)net TOP 100

    МЕТОДОЛОГІЯ: Стратегія, Маркетинг, Зміни, Фінанси, Персонал, Якість, IT
    АКТУАЛЬНО: Новини, Події, Тренди, Інсайти, Інтерв'ю, Рецензії, Бізнес-навчання, Консалтинг
    СЕРВІСИ: Бізнес-книги, Робота, Форуми, Глосарій, Цитати, Рейтинги, Статті партнерів
    ПРОЄКТИ: Блог, Відео, Візія, Візіонери, Бізнес-проза, Бізнес-гумор

    Сторінка Management.com.ua у Facebook    Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців    Management Digest у LinkedIn    Відслідковувати нас у Twitter    Підписатися на RSS    Поштова розсилка


    Copyright © 2001-2024, Management.com.ua