Хоча біткоїн є новим винаходом цифрової епохи, проблема, на розв’язання якої він претендує — а саме створення грошей, які перебувають під цілковитим контролем їхнього власника і які з великою імовірністю зберігатимуть вартість у довгостроковій перспективі, — давня як світ.
* * *
Гроші, які легко виготовити, не є грошима взагалі, і легкі гроші не роблять суспільство багатшим — навпаки, вони збіднюють людей, віддаючи їхні важко зароблені надбання на продаж в обмін на щось, що було виготовлене дешево й легко.* * *
Уперше за час свого існування людство має доступ до товару, пропозиція якого жорстко обмежена. Хоч би скільки людей користувалося мережею, хоч би як зросла вартість біткоїна і хоч яке потужне було б обладнання для його видобутку, загальна кількість біткоїнів ніколи не перевищить 21 мільйон. Не існує технічної можливості, щоб збільшити його пропозицію у відповідь на підвищений попит. Якщо більше людей захоче придбати біткоїн, то єдиним способом задовольнити попит буде подорожчання його наявного запасу. Оскільки кожен біткоїн можна розділити на 100 мільйонів сатоші, то, якщо вартість біткоїна зростатиме, можна буде легко користуватися де-далі меншими одиницями. Так виникає новий тип активу, який добре підходить на роль засобу заощадження.
