Мій батько це розумів. Коли енсин Роберт С. Гарвард стояв на крилі містка атакувального транспортного корабля США «Самтер» (АРА-52) у ніч на 15 червня 1944 року, йому здавалося, що це було єдине судно в морі.
Навкруги панувала непроглядна темрява, і хоча він знав, що десь у ній були інші американські кораблі у складі оперативної групи, він не міг їх бачити — усі йшли без вогнів.
Не міг він бачити і японських кораблів та підводних човнів, які переслідували їх, не кажучи вже про ворога на березі. Житель Нью-Йорка від народження, він покинув Велике яблуко й пішов на Тихоокеанську війну, закінчивши 1943 року Академію торговельного флоту в Кінгз-Пойнті. Його відразу ж кинули в зону бойових дій.
На кораблі його товариші по службі — не всі ще встигли познайомитися — займалися своєю роботою. Одні були зі Східного узбережжя, як мій батько, інші — із Західного чи з інших земель між ними, а тут їх зібрали разом і наказали вирушати в бій.
На війні незнайомі люди швидко здружуються. Особливо коли поставлено завдання висадити морських піхотинців для вторгнення на Сайпан, уникаючи при цьому інтенсивного вогню ворожої артилерії, мінометів і катерів-камікадзе та решти японського флоту. Перебуваючи між життям і смертю, усі залежали один від одного. Новачки або найменш досвідчені моряки могли опинитися за штурвалом чи командувати кораблем у будь-який момент бою, і багато хто у ВМС США отримав такий досвід під час Перл-Гарбору та загалом війни на Тихому океані.
Від самого початку екіпаж тренували, навчали та активно ділилися з ним найкращими знаннями найдосвідченіші офіцери й матроси. Кожен знав, що і як робить інший, і міг за потреби виконати його завдання. Вони пов’язували свій успіх саме з таким процесом і такою культурою і вигадали для цього термін:
THE GOUGE — ГАУДЖ!
Гаудж на жаргоні ВМС США — це важлива інформація. Коли мій батько прибув на корабель, він отримав гаудж від своїх колег-офіцерів і старших матросів. Вони розповіли йому, що потрібно знати, про що дбати, а про що — ні. Турбуватися треба лише про важливі речі: про те, що збереже екіпаж корабля і врятує людські життя. Гаудж — це стрижень справи.
Вони мали приказку: «Живи за гауджем або помри за гауджем». Живи за цим принципом, тому що він допомагає знайти вихід з будь-якої складної ситуації. Без гауджу ти можеш загинути або, що ще гірше, підвести свою команду та місію.
