Однак те, що відбувається у США, жодним чином не є унікальним. Ми спостерігаємо подібні явища у десятках країн — від Італії до Польщі, від Росії до Туреччини, від Угорщини до Великої Британії. В Україні ми також є свідками та учасниками незрозумілих суспільних процесів. Усі ці країни різні, процеси різні, але щось спільне в них є: світ застряг і не знає, куди рухатись. Майбутнє лякає людей більше, ніж приваблює. Це футурошок (термін Елвіна Тоффлера), і викликаний він тим, що передова хвиля людської цивілізації вперше в історії не показує напрямку. Дорога скінчилася, попереду нічого не видно.
У культурі, філософії, політиці, в медіа та соціальних мережах, у пошукових системах, а також у нашій з вами свідомості запанував нездоровий прояв постмодернізму, що відкидає істину, стверджуючи її відносність. Це правда, але це не вся правда. Часом істина існує, вірний напрямок існує, і визнання цього дозволить нам рухатися вперед, а заперечення заведе у глухий кут.
Для тих, хто вже знайомий з інтегральною теорією, зауважу термінологічну особливість: червоний, помаранчевий, зелений означають те саме, що в інших працях Вілбера, а замість синього автор вживає термін «бурштиновий».
Ви можете читати цю книжку як політичний експерт, намагаючись зрозуміти причини й наслідки ресентименту і протестних голосувань. Ви можете читати її як психолог, знаходячи розуміння стадій розвитку особистості, їхніх вад і переваг. Ви можете читати її як медіаексперт, розбираючись із постправдою, фейковими новинами та політкоректністю. Нарешті, ви можете робити це як філософ, намагаючись знайти спосіб зібрати докупи світ, розбитий на шматки постмодернізмом. Але в усіх випадках, щоб опанувати цю книжку, вам доведеться сильно змінити вашу картину світу. Винагородою буде розуміння, куди рухатися людській цивілізації, країні і вам особисто.
— Валерій Пекар, викладач Киево-Могилянської та Львівської бізнес-шкіл
