Тригери. Сформуй звички і стань тим, ким хочеш бути

Відчуття образи

Змалку нас виховували вірити, що життя має бути справедливим, наші благородні зусилля і належна праця будуть винагороджені. Якщо ми не отримуємо належної винагороди, то здається, що нас обдурили. Розбиті сподівання породжують відчуття образи.

Лідер і послідовник всередині нас

Згадайте, як ви розпочинаєте свій день. Якщо ви схожі на більшість людей, то прокидаєтеся лідером із важливими планами на день. Ви навіть можете скласти список завдань. Дивлячись на нього, ви відчуваєте впевненість та мотивацію цього дня. А чому б і ні? У вас є план. План — це добре. У той момент ви функціонуєте як лідер. Але пізніше, впродовж дня, майже не усвідомлюючи, ви берете на себе іншу роль. Ви стаєте послідовником, людиною, яка має виконувати бажання лідера. Як лідер ви гадаєте, що послідовник усередині вас виконуватиме кожен наказ точно так, як його озвучено. І що ваше я-послідовник не матиме причин зазнавати невдач упродовж дня. (Зрештою, хто планує зазнавати невдач?) Ви ігноруєте можливість того, що працівник усередині вас може засмутитися через клієнта або колегу, може відволіктися на термінову ситуацію або просто не встигати через те, що зустріч затягнулася.

Тригер — це будь-який стимул, що перекроює наші думки на дії. Щогодини життя на нас, наче пускові механізми, діють люди, події та обставини, які мають потенціал для того, щоб нас змінити. Ці механізми-тригери з’являються раптово і неочікувано. Це можуть бути важливі моменти, такі як струс мозку Філа, або незначні — наприклад, поріз папером. Вони можуть бути приємними, як похвала вчителя, що підсилює нашу дисципліну та амбіції — і розвертає життя на 180 градусів. Або ж — контрпродуктивними, на зразок морозива у вафельному ріжку, яке порушує нашу дієту, або тиск із боку колег, що підштовхує до вчинку, який ми свідомо вважаємо неправильним. Вони можуть розворушити наші інстинкти конкуренції, починаючи від стандартного робочого «пряника», тобто підвищення зарплатні, та закінчуючи неприємним виглядом конкурента, який нас випереджає. Вони можуть спустошити, як, приміром, новина про серйозну хворобу коханої людини або про те, що компанію виставляють на продаж. Вони можуть бути настільки природними, як краплі дощу, що навіюють солодкі спогади.

Кількість тригерів майже незліченна. Звідки вони з’являються? Чому вони змушують нас діяти всупереч власним інтересам? Чому ми на них не зважаємо? Як фіксувати ті моменти — спускові гачки, які нас дратують, збивають із курсу або змушують відчувати, що у світі все добре — так, щоб ми могли уникати поганих і повторювати хороші? Як змусити тригери працювати на нас?

Наше оточення — найпотужніший пусковий механізм життя — не завжди діє нам на користь. Ми будуємо плани, встановлюємо цілі і ставимо особисте щастя на досягнення цих цілей. Утім наше оточення постійно втручається. Із кухні долинає запах бекону — і ми забуваємо про пораду лікаря знизити рівень холестерину. Наші колеги затримуються на роботі допізна — і ми відчуваємо обов’язок працювати на рівні з ними, тож пропускаємо бейсбольний матч своєї дитини, а потім ще один і ще один. Нам зателефонували, і ми зиркаємо на екран замість того, щоб дивитися в очі коханій людині. Саме таким чином те, що нас оточує, провокує небажану поведінку.

Оскільки чинники нашого середовища часто перебувають за межами контролю, ми можемо припустити, що не маємо на них великого впливу. Ми відчуваємо себе жертвами обставин. Маріонтками долі. Я це не приймаю. Доля — це набір карт, який нам видано. Вибір — це те, як розіграти ці карти.

«Мені неймовірно пощастило працювати з Маршаллом упродовж кількох років. Він дуже допоміг мені. "Тригери" — це природний розвиток роботи Маршалла, багато його ідей уже допомогли мені й багатьом іншим його клієнтам. Я впевнений, що зосереджений, практичний і проникливий підхід Маршалла допоможе вам у лідерстві, але найважливіше — він допоможе вам і в житті». — Джим Йонг Кім, 12-й президент Світового банку

* * *

«Я прочитала багато книжок із самовдосконалення й особистісного зростання, та «Тригери» пропонують реально свіжі ідеї, які раніше мені не траплялися. Вихідною точкою Маршалла є те, що всіх нас на роботі та в особистому житті переслідують психологічні тригери і тригери оточення. Часто здається, що наше навколишнє середовище перебуває поза нашим контролем, але в нас завжди лишається вибір, як саме відповісти йому. Ця книжка про те, як можна вийти за межі цих руйнівних факторів і керувати ними заради важливих і довгострокових змін». — Келлі Річардс, генеральний директор The All Access Group, бізнес-консультант