Назва: Влада гідних. Як меритократія створила сучасний світ
Автор(и): Адріан Вулдрідж
Видавництво: "Наш Формат", — 2024
Опис:
Оригінал (англ.): "The Aristocracy of Talent: How Meritocracy Made the Modern World" by Adrian Wooldridge
Що дає змогу найкраще визначити, чи гідна людина обіймати важливі посади? Тест на IQ, як вважало чимало британських і американських науковців ХІХ і початку ХХ століття? Чи, може, кількаденний іспит, учасники якого мали подолати фізичні й розумові перепони, як упродовж століть було в Китаї? У різний час і в різних місцях правителі й цілі суспільства винаходили та випробовували найрізноманітніші варіанти, щоб досконало втілити принципи меритократії — влади найкращих, влади гідних.
Автор простежує історію меритократії від часів винайдення в Стародавні часи і до її сьогоднішньої кризи, щоб врешті поставити ключові питання — яке в неї майбутнє і чи є їй адекватні альтернативи?
ЦИТАТИ ˅
За Платоном, будь-яке об’єктивне дослідження роду людського показує, що його представники від природи розділені на три типи, залежно від природних здібностей: золотий, бронзовий і срібний. Золоті люди — це законні хранителі держави, які завдяки поєднанню природних здібностей і ретельної підготовки здатні глибше мислити, чіткіше бачити і, як наслідок, правити справедливіше, ніж будь-хто інший. Срібні люди — це творці багатств, імпресаріо виробничого процесу. Бронзові люди — сини праці з мозолястими руками, які дбають про життєві потреби.
* * *
Сенс освіти — не заповнити голови дітей фактами, як наповнюють порожню склянку водою, а переконати їх любити мудрість заради неї самої. Мета всіх цих зусиль полягає не лише в тому, щоб створити добре освічену державну службу, хоча це й добра річ, а в тому, щоб створити касту царів-філософів або інтелектуальну аристократію, яка зможе вести державу до світла.
* * *
Сінгапур — мабуть, зразок меритократії для світу — перетворився з недорозвиненого болота на одну з найбагатших країн з вищим рівнем добробуту і більшою тривалістю життя, ніж у його давнього колоніального володаря. Скандинавські країни зберігають своє місце вгорі міжнародних рейтингів процвітання і продуктивності здебільшого тому, що віддані освіті, доброму врядуванню і, попри комунітарну видимість, конкуренції.
* * *
Автори демонструють, що країни з високими показниками меритократії мають значно більше бонусів від нових технологій, ніж із низькими, як-от Італія. До 1995 року італійський стиль управління, заснований на лояльності, не мав негативних наслідків для зростання продуктивності. Але з початком ІТ-революції таке управління уповільнило зростання продуктивності в Італії на 13–16 відсоткових пунктів. Це свідчить, що дивіденди від меритократії зростають разом із ІТ-революцією: меритократія — не лише таємне джерело економічного зростання в довготривалій перспективі, а й таємний інгредієнт, який стає чимдалі дієвішим.
Про автора:
Адріан Вулдрідж (Adrian Wooldridge) — редактор відділу політики і колумніст журналу The Economist. Доктор історії в Оксфордському університеті.
Зміст:
- Вступ. Революційна ідея
Частина перша. Старшинство, ранг і місце
- 1. Людина ієрархічна
- 2. Родинні впливи
- 3. Непотизм, покровительство, купівля посад
Частина друга. Домодерна меритократія
- 4. Платон і правителі-філософи
- 5. Китай і держава іспитів
- 6. Обраний народ
- 7. Золоті сходи
Частина третя. Початок меритократії
- 8. Європа і відкрита для талантів кар’єра
- 9. Британія й інтелектуальна аристократія
- 10. США і республіка заслуг
Частина четверта. Марш меритократів
- 11. Мірило заслуг
- 12. Меритократична революція
- 13. Дівчата-зубрилки
Частина п’ята. Криза меритократії
- 14. Проти меритократії: бунт лівих
- 15. Псування меритократії
- 16. Проти меритократії: бунт правих
- 17. Азія перевідкриває меритократію
- Висновки. Відродження меритократії
- Примітки
ВІДГУКИ ˅
«Ця унікальна і дивовижна історія пояснює... що доручати обов’язки людям, які найбільш спроможні виконати їх, — це справді краще, ніж перевірені часом звичаї корупції, протекції, непотизму і спадкових привілейованих груп». — Стівен Пінкер, професор психології у Гарварді, автор книжок «Добрі янголи людської природи», «Просвітництво сьогодні»
* * *
«Чудова книжка... "Влада гідних" вносить важливі й потрібні виправлення в сучасну критику меритократії... Наполегливо рекомендую». — Френсіс Фукуяма, філософ і політолог, автор книжок «Лібералізм і його протиріччя», «Ідентичність»
|
