«У цій книжці чимало арґументів на користь руху вперед, амбітного досягання мети. І хоча я впевнена, що прийти до справжньої рівности можна тільки через збільшення кількости жінок на впливових посадах, я не вірю в єдине та вичерпне означення успіху чи щастя. Не всі жінки хочуть будувати кар’єру. Не всі жінки хочуть народжувати дітей. Не всі жінки хочуть і того, і того. Я в жодному разі не ратую за спільну для всіх мету. Багатьох людей не цікавить влада — не через брак амбіцій, а тому, що вони воліють прожити своє життя на власний розсуд. Найкращі зміни в цьому світі відбувалися саме тоді, коли було враховано потреби кожної особистости. Кожна з нас має самотужки креслити свій маршрут і визначати, яка мета відповідає її життєвому вибору, цінностям і мріям».
* * *
«Від чоловіків очікують професійних амбіцій, а для жінок вони є не доконечними — ба гірше, подеколи навіть небажаними. «Вона така амбітна», — у нашій культурі це не править за комплімент. Цілеспрямовані, напористі жінки порушують неписані правила прийнятної суспільної поведінки. Амбітні, впливові й успішні чоловіки тішаться невтомними оплесками, натомість жінки з такими самими властивостями часто змушені платити за це високу соціяльну ціну. Жіночі досягнення коштують дорого».
