Я вчуся в одинадцятому класі школи економічного профілю.Вчуся добре приймаю участь в олімпіадах конференціях різних форумах.Хочу поступати на менеджмент.при чому на державну форму навчання.Хочу спитати в вас чи взагалі реально поступити на менеджент на державний з хорошими знаннями і сумою 4000-5000 грн.
Как правило, если прийти к "успешному менеджеру" с кучкой эмоционально-неконкретных вопросов, то ответы могут оказаться, скажем так, неожиданными :)
На первых порах - это сильно сбивает с толку и заставляет "воспаляться" различные личные особенности (комплексы, застарелые обиды, радикальные мировоззренческие позиции и т.п.).
Мое личное мнение здесь таково, что сам "успешным менеджером" может стать только тот, кто научится понимать, почему так происходит.
P.S. Пишу в кавычках "успешный менеджер" потому, что это такое достаточно размытое и нечеткое определение (как по мне).
Те що ви прагнете задавати питання та отримувати відповіді у "досвідчених" людей, говорить про бажання, а можливо і готовність навчатися "із перших рук". Схвальний крок.
Запитання-відповіді - це формат діалогу, тобто обмін думками двох і більше людей. Для того, щоб отримати відповідь про Вашу проблему, 1) необхідно дати достатньо інформації, інша людина повинна знати, про що саме Ви запитуєтеся та 2) задати питання людині чи аудиторії, яка компетентна, тобто має досвід, знання у тих питаннях, які Вас цікавлять.
Щоб ваше питання пройшло такий "тест" на інформативність, його потрібно критично оцінити, подивися ніби зі сторони, причому важливо спроектувати погляд із сторони цінностей, думок саме тієї людини чи аудиторії, у якої Ви запитуєтеся. Звичайно, це потребує навиків та досвіду, яких у Вас очевидно обмаль, але колись цей процес необхідно починати, і чим раніш тим краще. Якщо Ви структуруєте Ваше питання, то воно може суттєво змінитися від першопочаткового варіанту, воно визріє та набуде форми, що відповідає суті та Вашій потребі.
Щодо форми Вашого питання. Очевидно, сутність питання переважно залишилася у Ваших думках, не перекочувавши у текст запитання. Зокрема, не зрозуміло чи Ви запитуєтеся про навчання, що фінансується із державного бюджету по спеціальності "менеджмент", чи йдеться про навчання по профілю "державного менеджменту"? Ви запитуєтеся про реальність власне поступити на навчання (якщо так, то не зрозуміло чому Ви адресуєте це питання "успішним менеджерам", а не фахівцям від освіти), чи про реальність отримання знання? Про невідповідність бюджетного навчання та потреби сплачувати за навчання Вам вже вказували.
Уявімо, що Ви потрапили у кабінет "успішного менеджера", Ви привіталися (при особистому зверенені це іще не втратило актуальності, у віртуальному спілкуванні це вже відживає, забагато літер виходить), далі Ви розпочинаєте своє запитання: "Хочу почути...", і далі по тексту. У кращому випадку Вас зустрінуть із "поблажливою" посмішкою. Інакше кажучи, форма запитання має спонукати до відповіді, а не навпаки роздратовувати. Хоча, ймовірно саме таке формулювання Вашого питання, це просто захисна реакція, намагання вести розмову на рівних. Намір слушний, проте, щоб вести розмову на рівних, необхідна відвертість, демострація розуміння своїх переваг та недоліків. Тоді Ви викличете повагу у гідного співрозмовника, а із "негідними" не варто прагнути спілкування.
До суті Вашого питання. По-перше, знання не товар, його не можна купити. Гроші тут необхідні, але не достатні. Вони достатні для придбання "посвідчення про навчання", що часто звуть дипломом. По-друге, стан нашої освіти такий, що якість навчання у великій масі вузів є незадовільною. Проте, це не значить, що не потрібно навчатися, потрібно, але із вимогою до вузу отримання знань, а не "корочки" про навчання. У якому вузі Ви б не навчалися, навіть у найгіршому, є люди-перлини, які відносяться до своєї справи із любов'ю, із душею. Це люди на яких тримається і живе освіта, попри все. Для Вас бажано із тами людьми налагодити контакт та отримати він них настанови. Суть навчання - це самонавчання, а роль учителя, викладача, вказати Вам шлях, подарувати Вам конструктивну критику. Без конструктивної критики людина не розвивається, а лише регресує. Тобто Ви повинні бути готові нормально, сприймати неприємні для Вас речі, тому як навчання - це процес трансформації Вашої особистості, душі, а це процеси завжди болісні, перефразовуючи знаменитий вислів Евкліда, немає царського шляху до знань.
На останок, хочу побажати Вам успіху у розвитку, цей успіх не дар із неба, успіх - результат Вашої праці над собою (розшифрувати, що це означає Вам належить самостійно), і головне не боятися помилятися, точніше перемогти в собі страх помилок. Цей "звір" є в кожного, але хтось його перемагає, а хтось здається. Не здавайтеся.
11 класс.. что вы налетели на мальчишку. Хорошо уже то, что он задумывается об успешной карьере - большинство его ровесников витают в облаках.
Антон, кто хочет поступить - поступит. Для этого вовсе не нужны взятки, нужно готовиться, учиться, знать, планировать, рассчитывать на свои силы, а не на папкин кошелек.
