За результатами опитування, 60% респондентів назвали дефіцит досвідчених фахівців найбільшим обмеженням для зростання компаній середнього бізнесу до 2035 року. Це відбувається на тлі одночасного стрімкого розвитку автоматизації — поєднання, яке автори звіту вважають визначальним викликом наступного десятиліття.
Ситуація ускладнюється тим, що прискорене впровадження ШІ відбувається паралельно з поглибленням глобального дефіциту кваліфікованих кадрів. Дослідники описують це як зіткнення двох тенденцій, що взаємно підсилюють одна одну: технології замінюють роботу, яку раніше виконували молодші співробітники, а ринок праці водночас втрачає спроможність готувати їм заміну.
Звіт вводить поняття leadership debt — «лідерського боргу». Автори проводять аналогію з фінансовим боргом: він накопичується непомітно, коли організації автоматизують роботу швидше, ніж встигають розвивати людські якості, необхідні майбутнім керівникам, — судження, відповідальність, стійкість та етичне прийняття рішень.
Проблема в тому, що вигоди від ШІ проявляються одразу, тоді як наслідки лідерського боргу відкладені в часі. Лідерство рідко формується в авдиторії — його розвивають складні рішення, конкуруючі пріоритети, невизначеність, помилки та відповідальність за неоднозначні результати. Саме ці завдання — дослідження, аналіз, адміністрування, підтримка прийняття рішень — сьогодні найактивніше передаються ШІ.
57% опитаних керівників очікують на кризу кадрового резерву лідерів, оскільки технології витісняють позиції початкового та середнього рівнів, які традиційно слугували школою для майбутніх топменеджерів. Ще 72% переконані, що ШІ кардинально змінить саму природу лідерства. Ризик полягає не в тому, що технології замінять керівників, а в тому, що майбутні лідери прийдуть на вищі посади, маючи менше можливостей напрацювати практичне судження.
Голова Baker Tilly International Франческа Лагерберг (Francesca Lagerberg) підкреслює:
Голова новозеландського підрозділу Baker Tilly Staples Rodway Девід Серл (David Searle) додає практичний вимір до цієї тези:
Звіт фіксує тривожну диспропорцію: 73% лідерів вважають, що етичне прийняття рішень стане критичною конкурентною перевагою до 2035 року, проте лише 5% відносять цю якість до трьох своїх головних сильних сторін сьогодні. Розрив між очікуваннями і фактичною готовністю, за оцінкою дослідників, лише зростатиме.
Причина — у зростаючій складності самих рішень: керівники дедалі частіше відповідатимуть за результати систем, які вони не створювали особисто й не завжди повністю розуміють. Питання упередженості алгоритмів, прозорості, приватності та підзвітності ставатимуть звичнішими й водночас складнішими. Існує й ризик надмірного захоплення можливостями ШІ — завищені очікування здатні призвести до помилкових інвестицій, передчасної реструктуризації та рішень, ухвалених заради ефективності без належної оцінки довгострокової цінності чи впливу на людей.
Автори наголошують: сильні лідери наступного десятиліття вирізнятимуться не вмінням застосовувати ШІ, а розумінням, коли варто поставити його рекомендації під сумнів, коли — скасувати їх, а коли пріоритет повинен належати людському судженню.
Сценарій, який респонденти вважають найбільш імовірним для 2035 року, дослідники назвали «compliance crunch» — світом жорсткого, але мінливого регулювання за обмеженого доступу до капіталу, кваліфікованої робочої сили, енергії та сировини.
Політична нестабільність уже впливає на бізнес-рішення: 35% організацій у світі відклали або скасували значні інвестиції через різкі зміни державної політики. У Німеччині, де тиск регуляторів особливо відчутний, цей показник сягає 41% — найвищого рівня серед усіх досліджених країн. Для порівняння, в ОАЕ зафіксовано найнижчий рівень такого впливу — лише 30%.
Шість із десяти опитаних очікують прискорення темпів регуляторних змін у найближче десятиліття, і тільки 18% прогнозують уповільнення. Парадоксально, але за такого тла регуляторний комплаєнс, управління та ESG-ініціативи опинилися наприкінці списку інвестиційних пріоритетів: 21% керівників зізнаються, що жоден із цих напрямів не входить до їхніх пріоритетів. Дослідники попереджають: організації можуть недооцінювати швидкість, з якою розвивається регулювання ШІ, і масштаб його впливу на операційні вимоги, вимоги до даних та управління.
Попри загрозливий фон, звіт наголошує на структурних перевагах компаній середнього бізнесу: швидкість ухвалення рішень, безпосередній доступ до вищого керівництва, менша бюрократія та гнучкість. Саме ці якості, на думку дослідників, можуть виявитися вирішальними у світі, де регуляторні орієнтири змінюються стрімко, а дефіцит ресурсів виникає без попередження.
Водночас лишається відкритим питання готовності самих лідерів. Хоча керівники одностайно визнають, що ефективна комунікація, етичне судження та здатність діяти в умовах невизначеності стануть до 2035 року незамінними навичками, мало хто відносить їх сьогодні до власних сильних сторін. Дослідники також фіксують, що стійкість — ще одна критично важлива якість для навігації в умовах волатильності — недооцінена й недостатньо розвинена в командах керівників.
Звіт Baker Tilly сходиться в головному: цінність здобуватимуть компанії, які поєднають технологічні можливості з людською мудрістю. Для бізнесу середнього сегмента, який має масштаб для інвестицій і водночас гнучкість для швидких дій, це відкриває унікальну можливість — розвивати етичне лідерство синхронно з технологічною трансформацією, а не за її рахунок.