Чому команди іноді сильніші, а іноді слабші за окремих учасників

30 серпня 2026

Нове дослідження Wharton School показує, що десятиліття суперечливих результатів можна пояснити одним чинником, який часто залишався поза увагою: самим завданням.

Чи працюють групи ефективніше за окремих людей? Понад 80 років дослідники у сфері соціальних і поведінкових наук намагаються відповісти на це фундаментальне запитання, часто доходячи суперечливих висновків. Нове дослідження Вортонської лабораторії обчислювальних соціальних наук у (CSSLab), опубліковане в журналі Management Science, показує: єдиної відповіді немає. Те, наскільки виправданою є співпраця, залежить від конкретного завдання та його характеру.

Дослідники залучили 1231 учасника, які мали виконати 20 різних завдань — самостійно або в групах із трьох чи шести осіб. Результати кардинально різнилися: залежно від завдання команди могли поступатися найсильнішому окремому учасникові утричі або, навпаки, перевершувати його на 60%.

Ці експериментальні результати показують, наскільки складно заздалегідь визначити, чи впорається команда з конкретним завданням. Інтуїтивні уявлення тут суперечать одне одному.

«Ми часто вважаємо, що групи найкраще дають собі раду з неоднозначними проблемами, адже об’єднують різні погляди, — зазначила Сіньлань Емілі Ху (Xinlan Emily Hu), дослідниця-постдокторантка MIT, яка очолила дослідження, працюючи над докторською дисертацією у Вортоні. — Але це двосічний меч. Той самий процес може виявитися дуже неефективним і зрештою призвести до конфліктів».

Чому команди не справляються з певними завданнями

Отримані результати ставлять під сумнів поширене управлінське припущення, ніби завдання можна розподілити на широкі категорії, для кожної з яких діють стабільні правила. Наприклад, можна припустити, що творчість за своєю природою є суто командною справою.

Проте в експерименті Ху та її колеги виявили, що групи зовсім не обов’язково працювали краще (або гірше) над творчими завданнями. Команди чудово виконували завдання, де існувала чітка правильна відповідь, наприклад складали слова з літер. Натомість із відкритими творчими завданнями — такими як написання та вибір найкращого слогана для продукту — вони справлялися гірше.

Виявилося, що творчі завдання, для яких можна було перевірити правильність відповіді, сприяли надзвичайно ефективній командній роботі: усі учасники могли швидко зрозуміти, коли хтось знаходив правильне рішення. А завдання, для яких не існувало єдиної найкращої відповіді, породжували більшу невизначеність і, відповідно, більше конфліктів у команді. Зрештою ці конфлікти погіршували результати команд.

«У створенні команд немає універсального рецепта, — додала Ху. — Коли менеджери формують команди, вони часто зосереджуються лише на тому, щоб зібрати в одній кімнаті талановитих людей, не замислюючись, чи сприяє саме завдання розкриттю їхнього потенціалу».

Щоб дійти таких висновків, дослідники розробили систему, яка описує кожне завдання за однаковими 24 характеристиками. Вони показали, що ці характеристики дають змогу передбачити, коли команди, найімовірніше, перевершать окремих учасників. На думку дослідників, цей підхід точніший за методи, які застосовували раніше.

Розроблений ними підхід під назвою «Task Space» також доступний онлайн. Він дає менеджерам змогу оцінювати завдання та розробляти їх з урахуванням особливостей власних команд.

Як підібрати команди для відповідної роботи

Отримані результати можуть пояснити, чому понад 80 років досліджень того, коли групи перевершують окремих людей, дали такі суперечливі результати. Попередні дослідження доходили кардинально різних висновків: одні показували, що групи можуть перевершувати навіть свого найсильнішого учасника, тоді як інші засвідчували, що співпраця, навпаки, зменшує кількість творчих ідей, які генерують люди.

Втім, Ху аж ніяк не стверджує, що попередні дослідження були неправильними. На її думку, річ радше в тому, як саме їх проводили. Більшість із них охоплювала лише одне або кілька завдань, тому не існувало єдиного способу описувати їх і порівнювати між собою. Через це було складно визначити, чи відображають суперечливі результати справжні відмінності, чи просто пояснюються різними видами роботи.

«Ми надто часто робимо узагальнені висновки на основі окремих досліджень, не враховуючи, наскільки сильно їхні результати залежать від самого завдання, — зауважила Ху. — Один із головних висновків цього дослідження полягає в тому, що багато уроків, які ми вважаємо універсальними, насправді залежать від конкретного завдання».

Замість того щоб, як у попередніх дослідженнях, розподіляти завдання на широкі категорії — наприклад, планування чи мозковий штурм, — автори стверджують, що значно краще прогнозують перевагу команд їхні фундаментальні характеристики. Особливо важливо, чи має завдання правильну відповідь, яку можна перевірити.

Описуючи кожне завдання за одним і тим самим набором характеристик, Task Space робить їх безпосередньо порівнюваними. За словами авторів, цей підхід значно краще за попередні методи передбачає, коли групи перевершуватимуть окремих учасників.

Дослідники також перевірили, чи впливає на результати розмір команди, порівнявши індивідуальну роботу з роботою груп із трьох і шести осіб. Однак і тут перевага більших груп залежала від конкретного завдання, над яким вони працювали.

Зрештою результати свідчать, що універсальної формули створення ефективних команд не існує. Для компаній це означає, що під час формування команд варто більше уваги приділяти не лише тому, хто саме працюватиме разом, а й тому, для яких завдань і видів роботи цю команду створюють.

До списку досліджень