Не зволікай: як правильно прийняти рішення

Джерело: K.Fund Media

У XIX столітті, розповідаючи про те, як правильно приймати рішення, наводили класичний приклад із життя Іммануїла Канта. Коли великий філософ розмірковував над тим, чи варто йому переїжджати з Кенігсберга, він розділив аркуш паперу вертикальною лінією і став послідовно записувати в лівому стовпчику аргументи «за», а в правому — аргументи «проти». У сьогоднішнього бізнесмена, котрий щодня вирішує десятки завдань, часу на такого роду роздуми просто немає. Як же прийняти рішення і не помилитися?

Краще швидко, ніж пізно

Згідно з філософією «Першого дня» найбагатішої людини у світі Джеффа Безоса, багато компаній приймають вірні рішення, але надто пізно. Більшість рішень, вірогідно, прийматимуть на основі близько 70% інформації. Але якщо чекати на 90%, то в більшості випадків чекати доведеться надто довго.

Брати на себе відповідальність за рішення

Засновник психоаналізу Зигмунд Фрейд сказав би, що бізнесмен, збираючи інформацію за прикладом Канта, зовсім не готує рішення якомога ретельніше, а підсвідомо тягне час, очікуючи, що ситуація вирішиться сама собою. До речі, Іммануїл Кант так нікуди з Кенігсберга не переїхав. І не факт, що він не зробив цього через те, що аргументи «проти» пересилили аргументи «за».

Швидше за все, великий філософ старанно уникав життєвих проблем і затягнув переїзд до того часу, коли ця проблема перестала бути актуальною.

Жодних вагань

Ще одна поширена причина відтягування вибору остаточного рішення — те, що воно може виявитися неприємним. Наприклад, потребуватиме визнання, що попередні дії були помилковими — а в цьому нелегко зізнатися самому собі, не кажучи вже про тих, хто поряд. Або, якщо говорити про начальника, який ухвалює кадрове рішення, що спричинить звільнення співробітника, то бесіда з цього приводу зіпсує настрій і виб’є з робочої колії.

Тому фахівець з управління Арнольд Вайсман (Arnold Weissman) у своїй книзі «Стратегія менеджменту: 5 факторів успіху» радить приймати неприємні рішення, не вагаючись. Співробітники завжди уважно спостерігають за своїм шефом. Варто йому двічі пробачити хоча б одного порушника — і всі вирішать, що їм дозволено вчиняти так само.

Відсікати неймовірні припущення

Колишній гендиректор найбільшої у світі телекомунікаційної компанії AT&T Майк Армстронг (Michael Armstrong) вважає, що одна з головних перешкод у прийнятті рішень — неправильні припущення. Причому це можуть бути не тільки невірно спрогнозовані об’єктивні дані — злети і падіння акцій на біржі, — але й суто суб’єктивні речі. Ми схильні приписувати іншим людям свої думки, почуття, плани тощо.

Наприклад, начальник відділу, спостерігаючи, як гендиректор почав часто спілкуватися з його замом N, може запідозрити, що його збираються звільнити. І вирішує шукати нову роботу.

Насправді ж гендиректор, випадково зустрівшись із N у спортзалі, з’ясував, що вони обидва одночасно сіли на одну і ту ж нову дієту. І у них з’явилася загальна тема для розмов. Приємного в цьому, можливо, небагато, але звільненням точно не загрожує.

Вчасно поповнювати свої енергетичні запаси

Правильне рішення не приходить тільки після багатогодинних роздумів за столом після п’ятої порції міцної кави і десятої викуреної цигарки. Все навпаки. Автор книги «Живи на всі сто» (How to Have a Good Day) Керолін Вебб (Carolyn Webb) пише, що мозок витрачає на прийняття рішень так багато часу, що психологи навіть ввели в обіг новий термін — «втома від прийняття рішень».

А оскільки один із головних принципів роботи мозку — економити енергію, він, стомившись, почне підсовувати замість правильних рішень ті, що звичні для його власника в даній ситуації. Тому для прийняття правильних рішень мозку потрібен не тільки відпочинок (звідси «вирішу завтра вранці на свіжу голову»), а й цукор у будь-якому вигляді.

Ілюстрація: Depositphotos.com