Що таке «людський парадокс» та як він впливає на бізнес

Роз’єднаність людей, їхня замкнутість на вузьких ділянках діяльності — це деструктивне для сучасного бізнесу явище спостерігається в компаніях цілого світу. «Хоча наша взаємозалежність зростає, розуміння між нами стає все менше — в цьому й полягає "людський парадокс"», — пише Скотт Бренман (Scott Brenman), директор зі стратегії британської медіа-агенції MEC.

Чим можна пояснити «людський парадокс»? Як стверджують вчені, за останні 20 тис. років обсяг нашого мозку скоротився — по деяким оцінкам, аж на 15%. Є чимало конкуруючих теорій, які пояснюють — чому це так. Але, напевно, найбільш переконливим є припущення про те, що зараз нам просто не потрібен такий потужний мозок, як колись.

Наші пращури мусили вміти робити купу різних речей: знаходити воду, добувати їжу, полювати, будувати укриття, бо інакше вони не змогли б вижити. Ми ж не мусимо знати так багато, як давні люди. Адже інші можуть задовольнити наші потреби в їжі, воді, укритті і т.д. Такий «аутсорсинг» розумової потужності привів до того, що наш мозок став меншим, а колективний — більшим.

Отже, сучасні люди стали менш незалежними як окремі індивіди і водночас більш залежними одне від одного. Проблеми, над якими ми працюємо, можна розв’язати тільки колективними зусиллями, що означає: наша взаємозалежність тільки зростатиме.

Також ми стаємо все більш різними. Люди промислової доби, здебільшого, виконували дуже схожу роботу, що складалась із механічних, повторювальних дій, і тому розуміли, чим займаються інші. Але з настанням інформаційної доби ми перемістились на терени вузької спеціалізації — і тому стали більш ізольованими та відмінними одне від одного.

Так, хтось може бути знавцем автоматизованої реклами, хтось — досконало володіти теорією брендингу, а хтось ще — почувати себе «королем» у царині клієнтського сервісу. Проте жоден із нас не є експертом у всьому, що відбувається в організації, а, крім цього, зміст діяльності інших стає для нас все менш зрозумілим. Скажімо, якщо ви ніколи не займалися медіа-стратегією, то навряд чи знаєте — з якими документами, програмними продуктами та процесами працює ваш колега, котрий відповідає за цю ділянку. А він, швидше за все, не розуміє змісту вашої діяльності. Всі ми належимо до величезних груп людей, які дедалі менше розуміють одне одного.

Таким чином виникає запитання: як нам розв’язати цей парадокс? Як врівноважити це протиріччя? Що може скріпити бізнеси зсередини та об’єднати людей?

Одна із відповідей — це страх. Менеджмент у диктаторському стилі, скорочення персоналу, нацьковування людей одне на одного — таким чином, вдаючись до залякування, ви можете зміцнити внутрішню цілісність компанії. Деякі останні публікації дають підстави припустити, що такий підхід до управління домінує в Southern Railway і Uber.

Іншим шляхом є формування культури, яка б сприяла зміцнюванню зв’язків як між працівниками, так і між ними та компанією. Але, хоча всіх хвилює питання впливу культури на організацію, напевно, мало хто з нас має чітке розуміння її сутності. Запитавши двадцятьох різних топ-менеджерів, що таке культура робочого середовища і якою є її цінність для бізнесу — ви, з великою ймовірністю, отримаєте двадцять різних відповідей. Тому вивчення культури, що сформувалася, визначення та цілеспрямоване культивування її найбільш бажаної для бізнесу форми — повинно стати одним із головних пріоритетів компаній.

За матеріалами "The People Paradox that affects every company", LinkedIn.