Незважаючи на суворий контроль за технікою безпеки і умовами праці, нерідко на виробництві фіксуються нещасні випадки. Вони можуть спричинити за собою як смерть працівника, так і отримання травм. Це ПП для будь-якого підприємства запускає величезну кількість процесів, а саме розслідування нещасних випадків на виробництві, причин і визначення винних. Важливо отримати об’єктивну картину, адже часто підприємства звалюють всю провину працівника в тому, що він не дотримувався техніки безпеки.
Нещасний випадок може відбутися не тільки на робочому місці
До переліку, що регламентуються Трудовим Кодексом нещасних випадків, входять смерть і травми, отримані внаслідок виконання посадових обов’язків, несприятливих природних умов (обмороження, сонячні опіки і т.п.), надзвичайних ситуацій і т.п. Крім безпосередньої роботи, трагедія може статися:
- по шляху проходження на робоче місце;
- під час відрядження;
- на міжзмінного відпочинку при вахтовому методі;
- при виконанні інших завдань роботодавця.
Перші дії роботодавця
Після того як надана перша допомога і при необхідності, працівник відправлений в медустанову, а також усунені причини, роботодавець повідомляє відповідні інстанції (прокуратура, інспекція праці, Фонд соцстраху, орган місцевого самоврядування), направивши туди медичний висновок. Якщо сталося отруєння, то підключається і Укрспоживнагляд. Термін сповіщення залежить від ступеня трагедії:
- смерть і важкі каліцтва — до доби;
- легші травми — до 3 діб.
Склад комісії і початок розслідування
Перед початком розслідування складається спеціальна комісія. До речі, сам потерпілий також може брати участь в розслідуванні і отримує доступ до його матеріалів. Спочатку члени комісії оглядають місце події і опитують наявних свідків. На підставі отриманої інформації і проведених заходів, встановлюють причини події, а також визначають винуватця.
Акт — фінальний документ розслідування нещасного випадку
Після завершення всіх процедур, складається акт в 3-х примірниках. Перший віддається працівникові або його родичам, другий передається в органи соціального страхування, де буде проводитися розрахунок компенсації, а третій 45 років зберігатися в архіві підприємства. Якщо винним визнається роботодавець, то на нього накладається штраф, в рамках адміністративної відповідальності.
