Уявіть світ, де вам не доводиться боротися з заторами, де громадський транспорт завжди поруч, навіть якщо ви не біля станції, і де до місця призначення можна дістатися за лічені хвилини — без головного болю пошуку паркувального місця. Саме це обіцяє мікромобільність — швидкозростаючий сектор, що змінює спосіб нашого пересування. Із прогнозованою глобальною ринковою вартістю $300 млрд до 2030 року мікромобільність — це не просто чергове модне слівце, а парадигмальна зміна в міському транспорті, яка перетворює наші міста та створює несподівані, захопливі можливості.
Що таке мікромобільність?
Мікромобільність — це невеликі, легкі транспортні засоби, призначені для коротких поїздок і керовані користувачами. У містах великою популярністю користуються електросамокати (докладніше про нові тенденції в пересуванні українськими містами завдяки електросамокатам можна знайти за посиланням https://www.depo.ua/ukr/life/misto-bez-zatoriv-yak-elektrosamokati-zminyuyut-transportnu-kartu-ukraini-u-2025-rotsi-202505221470947) та велосипеди, які можна орендувати за допомогою мобільного застосунку.
Але технологія мікромобільності включає й інші види транспортних засобів, зокрема електровелосипеди, скутери, електричні інвалідні візки та навіть більш унікальні пристрої, як-от електричні одноколісні велосипеди (EUC). Незалежно від того, чи є вони особистою власністю, чи частиною спільного парку, електричні чи ні, ці рішення пропонують ефективний, економічний і гнучкий варіант транспорту.
Які проблеми може вирішити мікромобільність?
1. Проблема «першої та останньої милі»
Рішення в галузі мікромобільності вже долають часто ігноровану проблему «першої та останньої милі» — сполучення пункту відправлення з громадським транспортом і, зрештою, пункту призначення. Завдяки електросамокатам, електровелосипедам та іншим засобам, які можна орендувати на вулицях міста (а також портативним варіантам, як-от складні велосипеди), люди, які не проживають поблизу зупинок громадського транспорту, можуть скористатися цими ресурсами.
2. Покращення доступності
Окрім розширення доступу до громадського транспорту, мікромобільність має потенціал покращити доступність, допомагаючи людям з обмеженими можливостями вільно пересуватися містом. Наприклад, електричні інвалідні візки та три- і чотириколісні скутери підвищують незалежність тих, хто потребує адаптивних пристроїв, а електровелосипеди та скутери можуть зменшити фізичне навантаження, необхідне для керування немоторизованими аналогами, що полегшує їхнє використання літнім людям або особам з інвалідністю.
3. Варіант для малозабезпечених громад
Мікромобільність також стає дедалі доступнішою в міських районах, надаючи малозабезпеченим громадам змогу краще контролювати свою мобільність і долати більші відстані. Оскільки початкові та експлуатаційні витрати на такі транспортні засоби зазвичай менші, ніж на утримання автомобіля або користування послугами спільного проїзду, мікромобільність може допомогти заповнити прогалини в транспортному сполученні та запропонувати доступніший і надійніший варіант для людей із обмеженими можливостями пересування.
Багато постачальників мікромобільних засобів уже усвідомили потенціал своїх рішень у підвищенні транспортної справедливості та пропонують знижені тарифи, доступ без смартфонів і варіанти без потреби у банківському рахунку для пасажирів із низьким рівнем доходу.
4. Розвиток міської інфраструктури
З огляду на менший вплив на довкілля та зростаючу популярність, рішення у сфері мікромобільності також спонукають міста переглядати свою інфраструктуру. Мова йде не лише про додавання велосипедних доріжок — зростає потреба в оцінці використання землі, переосмисленні автомобільних смуг на користь виділених доріжок для малих транспортних засобів і переплануванні тротуарів для розміщення різних типів транспорту. Наприклад, Мілан, Брюссель і Сіетл вже є лідерами у впровадженні таких перспективних підходів.
Зміни в інфраструктурі також можуть несподівано вплинути на доступність житла. Автостоянки займають значну частину міського простору, і зменшення або скасування вимог до паркування може звільнити цінну територію для нового житла або громадських об’єктів, що сприятиме покращенню якості життя в місті.
Технології мікромобільності
Як і в багатьох інших споживчих технологіях, зв’язок є визначальною ознакою сучасних рішень у сфері мікромобільності. Інтеграція сучасного програмного забезпечення забезпечує користувачам безперебійну навігацію, оцінку вартості та відстеження орендованих транспортних засобів у режимі реального часу. Ці функції не лише роблять мікромобільність зручнішою, а й дають змогу операторам ефективніше керувати парком транспортних засобів, оптимізуючи їхню доступність і час експлуатації.
Із розвитком технологій розумного міста ці функції, ймовірно, розширюватимуться, створюючи ще інтегрованішу екосистему міської мобільності.
Висновок
Без сумніву, мікромобільність — це не просто тренд, а швидкозростаючий рух, що змінює спосіб пересування в міських умовах. Завдяки технологічним досягненням і змінам в інфраструктурі мікромобільність відіграватиме важливу роль у формуванні міст майбутнього, наближаючи нас до світу з меншим трафіком, більшою гнучкістю, кращою транспортною доступністю та екологічнішими способами пересування.
