Агенти суден добре знають: сталія може як забезпечити ефективну роботу, так і зруйнувати всю економіку фрахту. Якщо дотриматися умов — рейс пройде гладко й без зайвих витрат. Якщо ж допустити прорахунок — демередж стане фінансовою мінною пасткою.
Та перш ніж управляти сталією https://danil-hristich.com/uk/staliia-ta-demeredzh-u-morskykh-perevezenniakh-kliuchovi-aspekty-ta-rozrakhunky/ , потрібно зрозуміти, чим насправді є цей термін, як він відрізняється від споріднених понять — на кшталт демереджу чи лайкену — і як правильно його розраховувати. Розберімося по черзі.
Що таке сталія?
Сталія (laytime, лайтайм або сталійний час) — це період, погоджений у чартер-партії (договорі фрахтування), протягом якого судно має завершити вантажні операції в порту: завантаження або розвантаження. На перший погляд — звучить просто. Але як тільки в гру вступають погодні умови, завантаженість порту чи інші затримки — ситуація ускладнюється.
Цей часовий проміжок є ключовим пунктом чартерного контракту. Судновласник і фрахтувальник заздалегідь погоджують, скільки часу дається на вантажні роботи — з огляду на тип вантажу, технічне оснащення порту, кліматичні умови тощо. Зазвичай умови сталії чітко прописані в договорі.
Відлік сталійного часу починається з моменту, коли судно прибуває до визначеного порту і подає Notice of Readiness (NOR) — повідомлення про готовність до вантажних операцій. Щоб NOR вважалося дійсним, судно повинне прибути у звичне місце очікування в порту й бути фактично готовим до роботи.
Розрахунок сталії здійснюється в робочих або послідовних календарних днях — залежно від домовленостей. Часто в контракті передбачаються винятки: наприклад, час не враховується під час шторму, свят або страйків.
Сталія, демередж і лайкен: у чому різниця?
Розмежування цих трьох термінів критично важливе — і водночас часто викликає плутанину навіть у досвідчених гравців ринку.
- Сталія — це допустимий час для вантажних робіт у порту.
- Демередж — це штраф, який фрахтувальник сплачує судновласнику за перевищення цього часу. Якщо сталія — це годинник, що цокає, то демередж — лічильник пені, який запускається після останнього дозволеного моменту.
- Лайкен (laycan) — це вікно часу, в яке судно повинне прибути до порту завантаження. Запізнився — і фрахтувальник має право без штрафів розірвати контракт.
Таким чином, сталія стосується часу в порту, демередж — наслідків затримки в порту, а лайкен — строків прибуття судна до початку робіт.
Як розраховувати сталійний час?
Розрахунок сталії — не просто арифметика, а ціле мистецтво, що базується на уважному прочитанні умов чартеру.
Початок відліку — момент подання дійсного NOR після прибуття судна в порт.
Далі обчислюється чистий час, витрачений на вантажні операції. Усі винятки (вихідні, шторм, страйки, форс-мажори) враховуються лише відповідно до умов договору.
Сталійний час може бути визначений у:
- послідовних (консек’ютивних) днях — без врахування свят чи вихідних;
- робочих днях — із виключенням часу, коли порт фактично не працює;
- робочих днях за сприятливої погоди (weather working days) — дні, придатні для вантажних робіт у разі доброї погоди.
Якщо кількість днів, фактично витрачених на операції, перевищує погоджений лайтайм — нараховується демередж. Якщо ж операції завершено раніше — фрахтувальник може претендувати на диспач (despatch) — часткове повернення коштів.
Приклад розрахунку сталії
Уявімо, що чартер-партія передбачає 10 робочих днів на проведення вантажних операцій — із виключенням святкових днів.
Судно прибуває до порту в п’ятницю й подає дійсне повідомлення про готовність (Notice of Readiness). Однак фактичні вантажні роботи починаються лише в понеділок. Саме понеділок вважається першим днем сталії.
На четвертий день настає несприятлива погода, що унеможливлює проведення вантажних робіт. Якщо в договорі передбачено «робочі дні за сприятливої погоди» — цей день не враховується.
З п’ятого дня роботи відновлюються, і вантаження триває без затримок. Припустимо, завантаження завершено на дев’ятий робочий день.
У такому разі операції виконано в межах лайтайму. Залежно від договору, фрахтувальник може претендувати на компенсацію за зекономлений час (диспач) — економічний стимул за оперативність.
Підсумок
Сталія — це більше, ніж просто строк у договорі. Це інструмент управління ризиками та витратами. Той, хто вміє точно її розраховувати й ураховує всі нюанси — тримає руку на фінансовому штурвалі рейсу. Решта — ризикують опинитися в червоній зоні витрат.
