Міжнародна структура бізнесу: про що мовчать на етапі реєстрації

Реєстрація компанії в Естонії, Польщі чи на Кіпрі сьогодні займає кілька днів і не вимагає особистої присутності засновника. Саме ця простота і формує оманливе враження, що на цьому міжнародне структурування бізнесу завершено. Насправді реєстрація юрособи за кордоном — це початок нового циклу зобов’язань для власника як податкового резидента України, а не фінальна точка.

Що змінюється для власника одразу після реєстрації

З моменту, коли українець стає засновником або кінцевим бенефіціаром іноземної компанії, у нього з’являється низка обов’язків, які не пов’язані з юрисдикцією самої компанії, а випливають із його податкового резидентства в Україні:

• обов’язок повідомляти податкову про факт володіння часткою в іноземній компанії;
• щорічне звітування про фінансові показники цієї компанії за правилами контрольованих іноземних компаній;
• необхідність відстежувати зміни у структурі власності та вчасно повідомляти про них;
• питання подвійного оподаткування — залежно від юрисдикції та наявності угоди про уникнення подвійного оподаткування з Україною.

Проблема в тому, що більшість цих обов’язків не видно “на поверхні”. Компанія в Естонії може успішно працювати, платити податки за естонським законодавством і не мати жодних проблем локально — а власник в Україні тим часом накопичує ризик через непровідбування звітності за правилами КІК.

Чому це питання зростає в актуальності

Кількість українських бізнесів з іноземними структурами суттєво зросла за останні роки — паралельно з релокацією команд, виходом на нові ринки та спрощенням доступу до міжнародних банківських і платіжних сервісів. Разом з цим зростає і увага податкових органів до звітності по контрольованих іноземних компаніях: правила регулярно уточнюються, терміни подання й вимоги до документів переглядаються практично щороку.

Для власника бізнесу це означає, що рішення про структуру, яке було прийнято навіть рік-два тому без юридичного супроводу, варто переглянути — правила, під які підпадала компанія на момент реєстрації, могли з того часу змінитися.

Комплексний підхід замість точкових консультацій

Юристи, що супроводжують бізнес у кількох юрисдикціях одночасно, зазвичай рекомендують не розглядати реєстрацію компанії, оподаткування та звітність по КІК як окремі, не пов’язані між собою завдання. Ефективніше вибудовувати структуру одразу з урахуванням майбутньої звітності, а не адаптовувати вже готову компанію під вимоги законодавства заднім числом. Такий підхід, зокрема, застосовує команда Barbashyn Law Firm — міжнародна юридична компанія з офісами у Києві та Лісабоні, що супроводжує бізнес у сфері міжнародного структурування, включно з питаннями контрольованих іноземних компаній.

Власнику, який вже має або планує компанію за кордоном, варто заздалегідь з’ясувати, які обов’язки виникають саме в його ситуації — це суттєво дешевше, ніж виправляти прострочену звітність і сплачувати штрафи постфактум.