Як продавати себе: поради від Гая Кавасакі
The Art of Social Media: Power Tips for Power Users
Назва книги Гая Кавасакі «The Art of Social Media: Power Tips for Power Users» («Мистецтво соціальних медіа: ефективні поради для ефективних користувачів») говорить сама за себе. Але чи допоможе вона нам краще орієнтуватися у світі соціальних мереж?
Гай Кавасакі (Guy Kawasaki) — не просто культова фігура у бізнесі; він ще й «євангеліст». Ні, це не жарт. «Головний євангеліст» — так називається посада Кавасакі в Canva, фірмі, що пропонує сервіс графічного дизайну. Ще з середини 80-тих, з часів своєї роботи в Apple, Кавасакі професійно займається просуванням чи не усього, що лише можна продавати; звісно, не в останню чергу і себе самого. Коли він розпочинав — «like» було ще звичайним дієсловом, а слово «share» викликало асоціації виключно з акціями та брокерами. Сьогодні ж «євангеліст», зрештою, як і будь-який інший професійний генератор уваги, використовуючи Pinterest, Facebook та Twitter (де в нього має 1,43 млн. «фоловерів»), розповідає світові про компанії, з якими співпрацює.
У книзі, яку Кавасакі написав у співавторстві з Пег Фіцпатрік (Peg Fitzpatrick), спеціалістом зі стратегії соціальних медіа, представлено цілий арсенал ходів, які ми можемо використати як для пригорання уваги до себе, так і для відваджування тих, хто допікає нам аналогічними потугами.
Наприклад, автори рекомендують використовувати на своїй сторінці фотографію з елементами асиметрії, бо «симетрія робить фото менш цікавим»; а для вибору контенту, з допомогою якого можна привабити стабільний потік відвідувачів, радять застосувати такі інструменти, як Alltop та Feedly, що дозволяють збирати новини та пости з цілого веб-простору. Є в книзі і чимало порад суто технічного характеру: наприклад, який розмір фото найкраще підходить для постів у Pinterest, в LinkedIn і у Facebook; або які відеокамери, навушники та світлове обладнання варто застосовувати для трансляції відеочатів через Google+.
Щоправда, керівники, які шукають конкретних рекомендації, навряд чи знайдуть у книзі корисну для себе інформацію. (Хиба що конкретної порадою можна вважати напуття на кшталт — нікого не допускайте до сфери соціальних медіа, не переконавшись, що людина прочитала цю книгу.) Так, автори повністю обходять питання — що робити, якщо стратегія дає неочікуваний негативний ефект, а такі приклади можна спостерігати майже кожні два тижні. Серед прикладів — цьогорічна промокампанія футбольної команди Washington Redskins («червоношкірі з Вашингтону») у Twitter захлинулася у потоці повідомлень, де цю назву таврували як расистську.
За словами Кавасакі та Фіцпатрік, метою усіх маркетингових кампаній у соціальних медіа є заробляння грошей; відповідно, потрібно з’ясувати, яких людей для цього слід залучити, а потім — що вони люблять читати (що, найімовірніше, відрізняється від того, що любите читати ви). Впливові соціальні медіа працюють за моделлю Національного громадського радіо (NPR), відомого своїми ефективними радіомарафонами зі збору коштів. «Отже, вашою метою є заробити право проводити аналогічні марафони з просування вашої організації, продукту чи послуги», — пишуть автори. (Хоча можливо, ця аналогія дещо дивна, бо NPR проводить свої марафони для фінансування підготовки репортажів неприбутковими організаціями, що важко назвати просуванням у сенсі, який вкладають в це поняття автори.)
Звертає на себе увагу і те, що в основному інструменти, котрі рекомендують автори, створені компаніями, з якими так чи інакше пов'язаний Кавасакі (зокрема, він співзасновник Alltop та раніше був спеціальним радником Google), а Canva фігурує у книзі кілька разів. І це цілком зрозуміло, інакше, який з Кавасакі «євангеліст»? А загалом, книга залишає двояке враження, як і все до чого докладається Гай Кавасакі — доволі непросто визначити, де закінчуються його поради і розпочинається самореклама.
За матеріалами Businessweek.
|
