Дорогі випускники

Автор: Олена Струк, щотижневик "Контракти" (№48, 2007 р.)

Зарплата спеціаліста після здобуття ступеня МВА у західній бізнес-школі збільшується на 20-40%.

«Здобувши ступінь МВА, завтра ти не прокинешся керівником підприємства з величезною зарплатою. Це міф. Але навчання в бізнес-школі допомагає розвивати кар’єру», — впевнений генеральний директор компанії Swissport в Україні Володимир Семенченко, випускник Міжнародного інституту менеджменту.

Коли Володимир Семенченко вирішив здобути бізнес-освіту, він обіймав посаду директора з вантажних перевезень компанії «Міжнародні авіалінії України». «Я з успіхом вирішував усі оперативні питання, і мені хотілося розвиватися далі. Замислився: а зміг би я керувати підприємством самостійно? Зрозумів, що ні. Мені бракувало цілісної картини бізнесу», — розповідає топ-менеджер.

Програма МВА видалася Володимиру Семенченку оптимальною з погляду тих знань, які могла дати. Надочікувань від диплома не було. Він хотів вивчити всі аспекти управління. Пройшовши курс, зрозумів, що готовий управляти бізнесом. Ще під час навчання в бізнес-школі Володимира Семенченка підвищили до віце-президента МАУ. Через деякий час Swissport, світова компанія, яка надає наземні послуги авіаційним підприємствам, запропонувала йому очолити їхній бізнес в Україні. На думку Володимира Семенченка, певну роль у його кар’єрному зростанні відіграв і диплом МВА: «У майбутньому наявність у гендиректорів ступеня МВА буде природною вимогою роботодавця».

Григорій Овчаренко, генеральний директор КК «Сократ», МВА здобув в IBR. Він очолював представництво компанії Altalis в Україні, що займалася тютюновим бізнесом і логістикою, але продовжити кар’єру збирався в іноземному офісі компанії: «Я думав, що навчання розширить мої знання з європейської практики менеджменту й допоможе роботі за кордоном». Але обставини змусили менеджера залишитися в Україні. Пізніше він пристав на пропозицію обійняти посаду генерального директора компанії, що керує інвестиційними фондами. «Для майбутнього роботодавця вирішальне значення мав мій управлінський досвід», — згадує Григорій Овчаренко.

У грошах щастя

«МВА не є панацеєю, але диплом дає величезну фору», — вважає керівник продакшн-студії Lime Lite Studio Анна Санден, випускниця Kaplan School. Диплом МВА допоміг знайти хорошу роботу в Нью-Йорку, куди вона переїхала на деякий час з України: «Для американських компаній диплом МВА — це не просто корочка. Вони надають йому великого значення. Тому порівняно з іншими кандидатами я мала серйозну перевагу». На відміну від українських компаній для американських роботодавців МВА — гарантія того, що фахівець здобув усебічну освіту. Претендент добре знається на менеджменті, фінансах, плануванні, маркетингу. За це роботодавці готові платити.

За даними QS TopMBA.com Recruiter Survey 2007, зарплати випускників програм МВА у 2006-му зросли на 7,5% і майже досягли рівня передкризового 2001 року. Зараз річний дохід випускника бізнес-школи в середньому становить $95 тис. (без бонусів). Поступово скорочується різниця між компенсаційними пакетами в різних галузях бізнесу та різних регіонах світу.

Сплеск популярності програм МВА спостерігався у 1998-му й тривав три роки. Перегрів ринку спровокував відплив мізків з традиційних галузей найму в сектори «нової економіки» — доткоми. Наприкінці 90-х спеціалісти МВА ще під час навчання могли отримати по п’ять щедрих пропозицій від роботодавців. Здавалося, ступінь МВА відкриває двері в усі компанії. Але в 2002 році, після терактів у США, коли американська економіка увійшла в стадію рецесії, попит на випускників бізнес-шкіл різко зменшився.

Зараз студенти бізнес-шкіл знову затребувані. Після закінчення навчання їм надходить у середньому дві пропозиції від компаній про працевлаштування. І хоча, як свідчать останні дослідження BusinessWeek, очікування від МВА дещо переоцінені й диплом не є автоматичним пропуском у великі компанії, конкурс у провідні бізнес-школи залишається дуже високим. За допомогою МВА фахівці сподіваються змінити кар’єру й підвищити свою вартість на ринку. Студенти очікують, що їхні зарплати збільшаться щонайменше на 50% порівняно з доходом до вступу. За два роки навчання на стаціонарній програмі в них формується думка, що витрачені зусилля вимагають гідної винагороди. Але головне — багатьом потрібно повернути кредит на дороге навчання, яке у школах першої десятки обходиться у $60-120 тис.

Розмір винагороди багато в чому залежить від досвіду роботи випускника бізнес-школи. За даними досліджень Graduate Management Admission Council, фахівці з досвідом до 3 років розраховують на зарплату в $68 тис. на рік і бонус у розмірі $10,7 тис. Ті, хто в бізнесі 3-6 років, погоджуються на $80 тис. (бонус — $16 тис.). Найдосвідченіші можуть претендувати на річний дохід від $120-150 тис.

Загалом зарплата фахівця після здобуття ступеня МВА в західній бізнес-школі збільшується на 20-40%. Приміром, студенти, що вступили на програму МВА у 2006 році, заробляли в середньому $60 тис. на рік, а після закінчення бізнес-школи сподіваються на $86-90 тис. Витрати на освіту окупаються за 3,5-7 років залежно від школи.

Найвище роботодавці оцінюють випускників бізнес-шкіл з першої десятки. За даними Financial Times, середній річний оклад (без надбавок) випускників Wharton сягнув $160 тис. порівняно з $70 тис., які вони заробляли п’ять років тому до початку занять за програмою МВА.

Істотно зросли зарплати випускників бізнес-шкіл, що працюють у сфері консалтингу та фінансів, високих технологій. За даними досліджень, близько 60-80% студентів роблять вибір на користь інвестиційних банків і консалтингових компаній, венчурних фондів, які пропонують найпривабливіші компенсаційні пакети. Приміром, в інвестиційних банках JP Morgan або Merrill Lynch фахівець з дипломом МВА і без досвіду роботи в інвестиційному банкінгу може розраховувати на посаду молодшого аналітика (associate) з річним доходом у розмірі $80-120 тис. (без відрахування податків). Бонуси можуть сягати $15-30 тис. на рік.

Після двох років роботи в цій галузі в компаніях залишається тільки кожен четвертий власник диплома МВА. Решта, набравшись досвіду й корисних контактів, відкривають свої фірми або наймаються в компанії, яким надавали консультаційні послуги.

Підприємства FMCG також зацікавлені у випускниках бізнес-шкіл. Але великі гроші, на які претендують колишні студенти, у цій сфері заробляють лише топи. А до їхнього рівня ще треба дорости. Мало хто відразу після закінчення школи може розраховувати на керівні позиції у FMCG-компанії.

За словами віце-президента Hartford Financial Services Group Inc Девіда Звейнера, ступінь МВА не є необхідною умовою для досягнення вершини корпоративної ієрархії. За даними опитування BusinessWeek, з 500 топ-менеджерів провідних компаній світу лише 30% мають диплом МВА. Серед випускників Гарварду в топи вибивається в середньому один з 1,5 тис. осіб, Kellogg — лише один з 15 тис.

Центр на допомогу

У західних бізнес-школах слухачі зазвичай ще до випуску знають, де працюватимуть. Рекрутингові агенції не випускають з уваги студентів. Інтенсивні пошуки роботи починаються на другому курсі, розповідає випускниця Harvard Business School Наталя Поліщук. Тому бізнес-школи для другокурсників спрощують графік занять. Приміром, у Harvard Business School студентів переводять на чотириденне навчання, щоб у них залишався час на співбесіди з потенційними роботодавцями. Іноді на інтерв’ю доводиться їздити до інших країн.

Школи, рейтинги яких залежать від майбутніх зарплат їхніх випускників, зацікавлені у високооплачуваній роботі своїх студентів, тому допомагають їм у пошуках щедрих роботодавців. З цією метою вони створюють кар’єрні центри, які організовують презентації роботодавців, неформальні зустрічі з представниками різних компаній. Двічі на рік у кампусі бізнес-школи проводять інтерв’ю з потенційними роботодавцями.

Однак знайти вигідного роботодавця за допомогою кар’єрного центру вдається не завжди. «Дуже часто люди покладаються на якісь зовнішні сили — це помилка», — каже випускник однієї з бізнес-шкіл. Приміром, студентам американських шкіл, які хочуть виїхати до Європи, корисніші передусім особисті контакти і зв’язки з випускниками. Дуже важливо потрапити на хорошу практику під час навчання — є шанс, що компанія запропонує практикантові роботу.

Конкуренція між випускниками шалена. Іноді, щоб знайти роботу, студентам МВА доводиться пройти десятки співбесід й отримати величезну кількість відмов. «До цього призводить надмірна зосередженість на тому, «що я отримаю від цієї компанії», а не «що я можу зробити, яких результатів домогтися», — зазначає президент Міжнародного інституту бізнесу Олександр Мертенс.

У гонитві за привабливими пропозиціями студенти не замислюються, наскільки їм підходить робота. «Але іноді краще погодитися на пропозицію менш відомих компаній, які можуть дати більше можливостей для зростання. Нехай навіть для цього доведеться 1-2 роки займатися рутинними справами», — радить директор відділу післядипломної освіти МІМ Олексій Виноградов.

Проблеми з наймом можуть виникнути в студентів бізнес-шкіл з другого й третього десятка світового рейтингу. Ці школи дають непогану освіту, але багато щедрих роботодавців на кшталт BCG, Bain або McKinsey, у які так хочуть потрапити студенти, ігнорують їх. Вони воліють працювати з випускниками перших семи шкіл світового рейтингу — Wharton, Harvard Business School, Stanford Business School, University of Chicago GSB, Columbia Business School, MIT Sloan, Kellogg.

Студенти, яким не вдалося потрапити у BCG або McKinsey, часто йдуть у консалтингові підрозділи великої четвірки — KPMG, PriceWaterhouseCoopers, Ernst&Young, Deloitte — на позиції старших консультантів або менеджерів. Щоправда, на такі посади можна потрапити і без дворічного МВА вартістю більш ніж $100 тис.

Привабливий Захід

Багато українців, які здобули бізнес-освіту за кордоном, влаштовуються в московські компанії. Серед країн Східної Європи Росія вважається найбільшим споживачем випускників МВА західних шкіл. Такі фахівці найбільш затребувані в російських банках, великих сировинних і промислових компаніях. Менеджери, що претендують на посаду, приміром, фінансового директора, можуть заробляти в середньому $10-12 тис. на місяць.

Від кар’єри в США багато українців відмовляються. Випускник Chicago Business School Володимир Поклад проходив практику в американському фонді прямих інвестицій, але продовжити там роботу після навчання не зважився, хоча й пропонували. Хотілося бути ближче до України, тому шукав місце в Європі. Менеджер влаштувався в московський офіс McKinsey. «Думаю, через два-три роки окуплю витрати на навчання», — впевнений Володимир Поклад, який до Chicago Business School був логістиком в українському офісі компанії Mars.

Понад 80% іноземних студентів західних бізнес-шкіл продовжують свою кар’єру за кордоном. Випускники-українці повертаються на батьківщину теж не відразу — через два-чотири роки. В Україні вони затребувані інвестиційними компаніями, великими фінансово-промисловими групами. Приміром, у топ-менеджменті СКМ, Інтерпайпу багато фахівців, які здобули західну бізнес-освіту.

Однак більшість українських роботодавців не можуть запропонувати власникам МВА західної бізнес-школи винагороду, яка дозволить їм відшкодувати витрати на навчання. Вони не хочуть платити $100 тис. на рік фахівцю, якого вважають більше теоретиком, аніж практиком. «Бували випадки, коли випускники західних бізнес-шкіл, так і не прижившись на Заході, поверталися в Україну. Але позаяк тут диплом МВА не вважають чимось видатним, їм доводилося погоджуватися на зарплати в $1,5-2 тис.», — розповідає Олексій Виноградов.

«Я розглядав можливість навчання в західній бізнес-школі. Але досвід моїх колег, які здобули МВА за кордоном, не можна назвати вдалим. Багато хто, пропрацювавши кілька років за кордоном, повертався в Україну. Вони не могли знайти застосування своїм знанням, оскільки за час їхньої відсутності бізнес тут істотно змінився. Доводилося все починати з нуля, заново робити кар’єру», — розповідає Григорій Овчаренко.

Школа топа

Диплом МВА української бізнес-школи не гарантує його власникові стрімкого кар’єрного просування і тим більше високих доходів. «Сам по собі він не є запорукою успіху», — підтверджує Олександр Мертенс. Зазвичай випускники займають середні позиції в компанії і лише через деякий час ідуть на підвищення. На істотне зростання доходів теж розраховувати не слід. Багато роботодавців не розуміють, навіщо переплачувати за корочку від бізнес-школи. «Спеціаліст може розраховувати на щедру пропозицію від роботодавця, тільки якщо ступінь МВА підкріплений знаннями, навичками і вміннями», — визнає менеджер рекрутингової компанії «Анкор СВ» Алла Коняєва.

Українські бізнес-школи попереджають своїх майбутніх студентів, що їм не слід розраховувати на миттєву і повну віддачу витрачених на навчання коштів. «Високі очікування від ступеня МВА у слухачів програм — одна з найбільших проблем», — визнають у провідних українських бізнес-школах. Без досвіду роботи за спеціальністю студент з дипломом MBA мало чого вартий. «Будь-які ступені, здобуті кандидатом окрім базової освіти, — це плюс. Значить, працівник хоче розвиватися. Проте якщо з’явиться людина з великим досвідом роботи і знанням ринку, то ми віддамо перевагу їй», — визнає Григорій Овчаренко.

Утім, не всіх студентів MBA в Україні цікавлять гроші. Багато слухачів програм МВА вже обіймають у своїх компаніях високі посади, дехто має свій бізнес. «Для мене це був своєрідний експеримент. Мені потрібні були додаткові знання. Хотілося вийти на новий рівень, сформувати бізнес-мислення», — пояснює причини вступу до української бізнес-школи заступник генерального директора з адміністративних питань компанії «Хенкель Баутехнік (Україна)» Тарас Забашта, випускник kmbs.

Почасти таке ставлення до навчання пов’язане з тим, що роботодавці наразі не юрмляться біля українських бізнес-шкіл. За словами Алли Коняєвої, компанії вітають наявність диплома МВА у фахівців, що претендують на топові позиції: директор з фінансів, директор з маркетингу, продажу, генеральний директор. Їхні зарплати стартують з $3-5 тис. на місяць.

Молодим фахівцям експерти не радять поспішати зі здобуттям ступеня МВА. Менеджер з маркетингу або менеджер з продажу може й не відчути ефекту від навчання в українській бізнес-школі. «Таким працівникам краще піти, наприклад, на PМD — програми розвитку управлінського персоналу», — радить Олексій Виноградов. З ним погоджується й Володимир Семенченко. На його думку, менеджерам середньої ланки не слід витрачати $15-20 тис. на програми МВА, оскільки знання, які вони там здобудуть, навряд чи згодяться відразу ж. А якщо їх не застосовувати в роботі, вони дуже швидко застаріють або просто забудуться. «МВА для тих, хто хоче керувати, для управлінців вищої ланки», — вважає гендиректор Swissport. В Україні програма, яка у західних бізнес-школах популярна саме серед молодших менеджерів, більше нагадує курси підвищення кваліфікації для керівників.