Про усунення диктатора від влади
Якщо не знайти способу відкинути весь емпіричний досвід, підтримка зміни режиму автоматично приведе до підтримки работоргівлі чи інших проявів деградації країни, які є типовими наслідками. Ми спробували цю так звану зміну режимів в Іраку й Лівії — і зазнали нищівної поразки. Зате ми досягли мети — «усунули диктатора». Це те саме, що медик вживлював би пацієнтові «помірковані» ракові клітини, аби вплинути на рівень холестерину, — і пишався би результатами лікування, коли в померлого пацієнта рівень холестерину справді виявився би близьким до норми.
Про ризик власною шкурою як обов’язкову рису правителя
Принцип ризику власною шкурою міцно вплетений в історію: усі полководці й ініціатори війн самі були воїнами, а громадами (з деякими винятками) керували ті, хто сам бере на себе ризик, а не нав’язує його іншим. Британська королівська сім’я пішла на те, щоб один з її нащадків принц Ендрю під час Фолклендської війни 1982 року ризикував більше, ніж «пересічні люди», виконуючи бойові завдання як пілот гелікоптера. Чому? Тому що статус зобов’язує: за традицією лордами стають ті, хто захищає інших, за особистий ризик отримуючи високе соціальне становище.
Про подолання проблеми Чорного лебедя
Ризик власною шкурою допомагає вирішити проблему Чорного лебедя й багато питань невизначеності на індивідуальному і колективному рівні: те, що вижило, довело цим свою стійкість до подій на зразок Чорного лебедя, однак усування ризику власною шкурою руйнує такі механізми селекції. Без ризику власною шкурою ми не спроможні усвідомити Мудрість часу, згідно з яким: 1) час усуває слабших і залишає міцніших і 2) тривалість життя міцніших зростає із часом.