Джонатан Гозлін: Робота має не ув’язнювати людину, а робити її вільною

Джерело: Проект для інноваційних менеджерів Innovations.com.ua

Професор Джонатан Гозлін (Jonathan Gosling) очолює напрямки "Лідерство і Освіта для Управлінців" у Школі бізнесу та економіки Екзетерського університету [Exeter University]. В інтерв’ю для innovations.com.ua пан Гозлін розповідає про новий підхід до освіти у сфері менеджменту, спрямований допомогти менеджеру ефективно управляти компанією в реальних умовах. Для цього недостатньо просто виконувати свої безпосередні обов’язки — необхідно також бачити ширшу цінність, яку менеджер може створити для компанії і суспільства.

Innovations: Чи не могли б Ви коротко описати новий підхід до освіти в сфері менеджменту, який ви започаткували разом із Генрі Мінцбергом, гуру бізнес-стратегій з INSEAD. Які пропонуються інновації в менеджменті?

Джонатан Гозлін: Традиційно, освіта у сфері менеджменту зосереджувалась на технічних аспектах аналізу бізнесу і організаційних проблемах. Студентів готували ухвалювати рішення, засновані на раціональності і побудовані за загальними моделями. Це те саме, що давати людям інструменти без інструкції користування цими інструментами. Особливо проблематичним такий підхід до навчання є саме в сфері менеджменту, адже тут кожна ситуація потребує окремого ставлення і окремої моделі ухвалення рішення. Ті можливості й ризики, які є сьогодні, добре ілюструють це твердження. Відповідно, всі менеджери також дуже різні.

Справжня цінність, яку менеджери приносять в організацію на додаток до своєї технічної компетенції — це їхні особисті виклики й амбіції. Тож, ми розробили такий підхід до менеджерської освіти, який зосереджується на «людському» аспекті управління.

Innovations: Ви підтримували рух «критичного менеджменту». Якими є головні цілі і концепція цього руху?

Джонатан Гозлін: Рух «критичний менеджмент» з’явився у 90-х роках, коли стало ясно, що соціальні й етичні наслідки життя організації й бізнесу занадто часто відходили від стандартів менеджерської освіти й досліджень. Питання було в багатозначності управління. Наприклад, одна з цілей управління — бути ефективним і сприяти організації досягати своєї мети. Тим не менше, ще одна важлива роль менеджменту — сприяти організаціям бути етичними, тобто приносити компанії певне добро. Це вимагає розгляду цілей в контексті ширших людських цінностей, і рух критичного менеджменту зробив акцент саме на цьому.

Разом із тим, ми добре усвідомлюємо, що перетворювати цей світ на рай можна далеко не завжди, і багатьом із нас все одно доведеться страждати від тих чи інших трагедій в роботі та особистому житті. Рух критичного менеджменту намагався знайти спосіб прямо і відкрито заявляти про деякі аспекти життя в організації на противагу тим люб’язним повідомленням, які часто повторюються в стандартизованих управлінських текстах.

Innovations: Ваш підхід до бізнес-освіти значно відрізняється від класичного. Чи такі події як світова фінансова криза підтверджують його доцільність?

Джонатан Гозлін: Наш підхід до освіти в сфері управління завжди був спрямований на те, щоб допомогти менеджерам побачити власні дії в контексті цінностей тих організацій і спільнот, до яких вони належать. Проблема зі стандартними кейсами полягає в тому, що студентів заохочують ухвалювати беззаперечні стандартні рішення, позбавлені реальних болючих проблем і складнощів, що виникають у справжньому житті. Тож, на мою думку, наш підхід до освіти в сфері управління набагато більше відповідає сьогоденню, в якому немає готових рецептів успіху.

Сьогодні компанії особливо потребують розважливих думаючих менеджерів, які добре усвідомлюють матеріальні й моральні наслідки своїх дій, але разом із тим почуваються вповноваженими ухвалювати рішення і діяти рішуче. Наш підхід до менеджерської освіти, на мою думку, підтримує менеджерів в цій справі, готуючи їх бути спроможними оперативно й ефективно реагувати на будь-які ситуації.

Innovations: Як, на Вашу думку, бізнес-освіта трансформується в наступні кілька років?

Джонатан Гозлін: На мою думку, за кілька років бізнес-освіта набагато більше використовуватиме латентне, ще невиражене знання, яке менеджери отримують у своїх компаніях і галузях. Такі сучасні технології як «Wikis» роблять можливим ділитись і розробляти знання за допомогою інтерактивних методів співпраці. Таким чином, освіта набагато менше базуватиметься на експертному академічному знанні.

Джонатан Гозлін: Не хотілося б цього казати, але, я думаю, буде дуже важко запобігти таким рецесіям, адже коріння таких явищ сягає дуже фундаментальних аспектів людської природи — те, що традиційно називалось гріхами жадібності, страху, злості тощо. Тим не менше, я вважаю, що для розвитку управлінців може бути зроблено набагато більше. Важливо, щоб самі менеджери бачили для себе ширшу перспективу ніж просто виконання своїх безпосередніх обов’язків, адже бізнес — це лише частина ширшої системи, до якої входять освітні системи, суспільні цінності, мистецтво тощо. Менеджер повинен бачити ту цінність, яку він може принести компанії і суспільству.

Innovations: Якою є роль лідера в організації?

Джонатан Гозлін: Лідер повинен запровадити в організації чіткі моральні стандарти і дуже добре усвідомлювати, що є насправді важливим. Світ бізнесу, як і будь-яка інша сфера публічного життя, містить складну структуру, де конфліктують окремі інтереси. Тому не завжди легко зрозуміти, що є дійсно правильним чи розпізнати, коли хтось збився зі шляху. З цієї причини найкращі компанії навіть зараз намагаються бути дуже відкритими до критики, а вищі управлінці втягують себе у безжалісні дебати зі своїми жорсткими критиками. Це допомагає їм краще зрозуміти свої вади і знайти конструктивний спосіб вирішення проблеми перед тим, як будуть допущені серйозні помилки.

Innovations: Що є важливішим для менеджера: отриманий досвід роботи чи ступінь MBA? Як і коли найкраще поєднувати ці дві речі?

Джонатан Гозлін: Досвід роботи і ступінь MBA мають йти разом. Не може бути корисної програми MBA без управлінського досвіду, а досвід без певного теоретичного відгуку — те саме, що багато разів наступати на одні й ті самі граблі. На мою думку, найкращий вихід — це спеціально розроблені програми бізнес-освіти, які дозволяють систематизувати отриманий досвід і навчитись занурюватись вглиб будь-якої проблеми. Саме тому я би заохочував учасників програм MBA приєднуватись до різноманітних круглих столів з практики менеджерських програм і ділитись отриманим досвідом з іншими менеджерами та учасниками MBA по всьому світу.