НОВИНИ від 15.04.2014


Приховування знань — програш для всіх

Приховування знань - програш для всіх
Ілюстрація: Shutterstock
Напевно, багато кому доводилося опинятися в ситуаціях, коли колеги не занадто поспішали ділитися своїми професійними знаннями навіть в обставинах, коли реально могли б допомогти впоратися зі складною проблемою.

Серед головних причин свідомого приховування інформації — намагання людей таким чином здобути вплив та підвищити власну значущість (адже вони володіють даними, яких не мають інші), а також брак довіри в колективі. Зрештою, краще притримати свої цінні ідеї для себе. Навіщо ж давати колегам козирі, які вони можуть використати для просування кар’єрними сходами? Отже, в компанії формується культура «секретності», що поступово руйнує її ефективність.

Відповідно до висновків нового дослідження, опублікованого в Academy of Management Journal, таке явище, як приховування інформації, хоча і дуже поширене у корпоративному середовищі, нікому не йде на користь. «Працівники, котрі цілеспрямовано утаюють інформацію, завдають також шкоди і собі, — говорить один із авторів дослідження Матей Черне (Matej Cerne), старший викладач Люблянського університету (Словенія). — Це все одно, що власноруч вистрілити собі в ногу; адже у підсумку вони зруйнують власний творчий потенціал, бо колеги також не ділитимуться з ними своїми знаннями».

Черне разом з фахівцями Норвезької бізнес-школи BI Крістіною Нерштад (Christina Nerstad), Андерсом Дисвіком (Anders Dysvik) та Міхою Скерлаваєм (Miha Skerlavaj) провів дослідження, яке включало опитування 240 робітників та менеджерів двох металургійних підприємств, а також лабораторний експеримент, до котрого долучилися 132 студента випускних курсів вузів.

Як з’ясували дослідники, приховування знань — це мов би вулиця з двостороннім рухом. Якщо людина утримується від надання відомостей, котрими володіє, її колеги вчиняють аналогічно. Тож в організації формується несприятливий для співпраці клімат, що негативно відбивається на загальній ефективності її діяльності.

На думку науковців, це означає, що намагання стимулювати креативність через внутрішню конкуренцію, а не шляхом співробітництва, найімовірніше, не дасть бажаних результатів.

«Орієнтуючи людей на суперництво у надії, що це сприятиме ефективності їхньої праці, організації досягають протилежного результату, бо працівники мають усі підстави приховувати інформацію, яку мають», — зауважує Черне. — Проте вони не отримують від цього жодних переваг, тому що у культурі типу "як гукнеш, так і відгукнеться" решта персоналу реагуватиме на дії "приховувача" таким же чином. Тому його репутація в очах боса, швидше всього, постраждає».

Але, як вважає Черне, якщо люди, схильні до приховування інформації, опиняються в середовищі, де заохочується співпраця та навчання, найімовірніше, вони не наражатимуться на дзеркальну реакцію на свої дії з боку її працівників. Бо в останніх не має жодних стимулів робити зі своїх знань таємницю.

«Загалом, ті, хто воліє приховувати інформацію, не отримують для себе жодних вигід, ані в структурі, де їхні дії спричиняють ефекти "бумерангу", ані в середовищі, де решта персоналу на це ніяк не реагуватиме», — підкреслює Матей Черне.

За інформацією management-issues.



comments powered by HyperComments


  ВСІ НОВИНИ




bigmir)net TOP 100

МЕТОДОЛОГІЯ: Стратегія, Маркетинг, Зміни, Фінанси, Персонал, Якість, IT
АКТУАЛЬНО: Новини, Події, Тенденції, Інтерв'ю, Бізнес-освіта, Коментарі, Рецензії, Консалтинг
СЕРВІСИ: Бізнес-книги, Робота, Семінари, Форуми, Глосарій, Цитати, Рейтинги, Ресурси, Статті партнерів
ПРОЕКТИ: Блог, Відео, Візія, Візіонери, Бізнес-проза, Бізнес-гумор

Сторінка Management.com.ua у Facebook    Management Digest у LinkedIn    Відслідковувати нас у Twitter    Підписатися на RSS    Поштова розсилка


Copyright © 2001-2017, Management.com.ua
Портал створено та підтримується STRATEGIC