Дратівливі керівники повинні заспокоїтися, а податливі та слабкі — поводитися більш жорстко та впевнено. Саме до такого висновку прийшло дослідження, яке мало на меті визначити характеристики найбільш ефективного бізнес-лідера.
Дослідники виявили, що лідери часто перегинають палицю щодо питань впевненості у собі. Вони зазвичай виказують або надмірну агресивність, або ж перетворюються на "ласкаве кошеня", з яким кожен робить те, що заманеться. Ця "ахіллесова п'ята" успішного менеджера може коштувати компанії дуже дорого. І ця вартість виражатиметься у підвищеній плинності кадрів та низькій продуктивності, припускають дослідники.
Представники Стенфордського університету Еймс та Френсіс Флін (Ames, Francis Flynn) зібрали інформацію щодо лідерських вподобань групи зі 168-ми студентів — учасників магістерської бізнес-програми. Студенти контактували з колишніми колегами та пропонували їм заповнити анонімне онлайн-опитування. Респонденти коментували слабкі та сильні сторони студентів як лідерів. Наприклад, для визначення слабких сторін було задано запитання: "Вкажіть будь-які сфери, в яких дана людина може покращити свої навички як лідер. Що цій людині варто робити по-іншому?"
Більше, ніж 426 слабких сторін, на які було вказано респондентами, мають очевидний зв'язок із самовпевненістю тієї чи іншої людини. При цьому негативні ознаки однаковою мірою притаманні як надто самовпевненим особам, так і не достатньо впевненим людям.
Свідомість, інтелект та харизма очолили список сильних сторін лідера.
Дослідники також запропонували групі зі 213-ти студентів МВА оцінити своїх менеджерів. Опитування мало на меті дослідити загальну ефективність менеджера, його очікуваний майбутній прогрес та бажання знову працювати на цього менеджера. Інші запитання анкети фокусувалися на соціальній ефективності — здатності створити стійкі та надійні стосунки із працівниками — та інструментальній ефективності — здатності менеджера досягати поставлених цілей.
Наступним кроком була оцінка менеджерів на шкалі "впевненості в собі": від "агресивної конкуренції" до "пасивної байдужості". При цьому результат був очевидним: агресивні керівники отримували набагато нижчі бали у сфері соціальної ефективності, ніж "посередньо впевнені" менеджери. В свою чергу слабкі та пасивні менеджери отримували набагато нижчі бали у сфері інструментальної ефективності та здатності досягати намічених цілей. Обидві крайнощі не можуть бути притаманні успішному лідерові.
Еймс та Флін пояснили результати свого дослідження: перехід від високого до нижчого рівня самовпевненості призводить до підвищення соціальної ефективності, але в той же час понижує ефективність функціональну. І навпаки.
Пошуки ідеального директора чи менеджера, який не лише зуміє суттєво підвищити фінансові показники компанії, але й заслужить довіру та любов своїх підлеглих, заздалегідь приречені на поразку. А може й ні? Можливо саме вміння дотримуватися "золотої середини" стане у нагоді ефективному менеджерові.
ВСІ НОВИНИ
