КОМЕНТАРІ | Культурна синхронізація 2 листопада 2017 р.

Оргкультура: як адаптуватись до автоматизації та все зростаючих темпів змін

«Хоча наша взаємозалежність зростає, розуміння між нами стає все менше» — так сформулював Скотт Бренман (Scott Brenman), директор зі стратегії британської медіа-агенції MEC, сутність «людського парадоксу», який, на його думку, впливає практично на кожний бізнес.

Оргкультура: як адаптуватись до автоматизації та все зростаючих темпів змін «Але хорошою новиною є те, що сильна оргкультура може розв’язати цей парадокс; більше того, у міру того, як автоматизація та трансформація у всій багатоманітності своїх проявів впливатимуть на робоче середовище, значущість культури дедалі зростатиме», — пише Бренман у своїй новій статті.

У зв’язку із зазначеним вище можна зробити два припущення:

  1. автоматизація формуватиме запит на культуру, що сприятиме розвитку уяви;
  2. трансформація створюватиме потребу в культурі, що об’єднуватиме людей у просторі і часі.

Автоматизація та уява

Зараз все ще ведеться багато розмов і про інформаційну добу, і про працівника інформаційної доби. Але зі зростанням потужностей обчислювальних технологій, більшість завдань із категорії «інформаційні» виконуватимуть ПЗ та машини. Відповідно, що більша частка роботи автоматизуватиметься, то меншою буде наша роль у виконанні таких завдань.

Роб Норман (Rob Norman), директор з диджиталізації GroupM, стверджує, що якщо ми вирішимо повною мірою використати потенціал штучного інтелекту, то буде потрібно сконцентруватись на ділянці, де люди незмінно матимуть конкурентну перевагу, — а саме на нашій уяві.

Наявність уяви — це властивість, що відрізняє людину від всіх інших живих істот. Ми можемо уявляти ще неіснуючі світи, а також — що може в них відбуватися. Можемо змінювати стан речей та експериментувати. Ця свого роду гра і здатність переходити від образу світу, що виник в одній голові, до ймовірного світу, яким його бачать інші, є тим, що ми робимо з легкістю і навіть цього не усвідомлюємо.

Крім цього, уява відкриває для нас здатність до емпатії. Співпереживання — це також вияв уяви. Співпереживати означає уявляти, яким є світ для іншої людини.

Отже, автоматизація спонукає нас формувати культуру, що служила б розвитку уяви. У майбутньому наша роль полягатиме в будівництві нових світів, у пошуку інших реальностей та можливостей для клієнтів та бізнесу, в якому працюємо.

Трансформація і синхронізація

Ми живемо в суспільстві, що змінюється з карколомною швидкістю. Напевно, найстрімкіше трансформується світ бізнесу, де і сутність роботи, і тип працедавців, і індустрії змінюються швидше, ніж будь-коли раніше. Темпи змін прискорюються і надалі прискорюватимуться ще більше.

Викликом, який повстає перед нами зараз, є те, що ніхто з нас немає однакового досвіду. В MEC, як і в будь-якій іншій компанії, працює багато різних фахівців. Одні добре розбираються в рекламних технологіях; інші — в системах охороні даних. Є брендологи та спеціалісти з розробки рекламних кампаній. Кожна з цих сфер сама по собі перебуває у вирі безупинної еволюції. Тому нам потрібні способи налагодити зв'язок один з одним та прийняти всі ці зміни як даність.

Культурна синхронізація — ось що дозволить нам прийняти невпинність трансформації як нову реальність.

Синхронізація — це елемент оргкультури, в рамках якого здійснюються дії, що стимулюють схожість поведінкових проявів: ми перестаємо бути індивідами, кожний з яких має власні наміри та цілі, і зливаємось у певну єдину цілісність: команди, підрозділи, аудиторії і т.д.

У MEC синхронізація досягається у багато різних способів. Наприклад, спільні виїзди для здійснення закупівель — це можливість для різних спеціалістів синхронізувати свої дії. А набір цінностей компанії визначає напрям поведінкової лінії, якої бажано дотримуватись. І, нарешті, офісний простір структуровано так, аби співробітникам різних підрозділів було б максимально легко працювати разом.

Синхронізація дає нам відчуття належності до спільноти та творення чогось разом з іншими. Цінність культури полягає в тому, що вона створює простір, в якому працівники можуть синхронізувати свої розмови, думки та почуття. Разом з уявою, синхронізація є стрижневим елементом оргкультури.

Із зростанням ступеня автоматизації бізнесу ми вступаємо в епоху надзвичайно високої продуктивності, водночас все більше віддаляючись від виробничого процесу. Також ми вступаємо в епоху, коли темпи змін набуватимуть ніколи небаченої швидкості. Нам доведеться якось до цього пристосуватись — і відповідний тип культури робочого середовища дозволяє це зробити.

У культурі майбутнього співробітники безперервно синхронізуватимуть свої думки та дії та гратимуть в ігри уяви, створюючи різні образи майбутнього.

За матеріалами "How should workplace culture adapt to automation and transformation?", LinkedIn.



comments powered by HyperComments
БІЗНЕС-ПОДІЇ ДЛЯ ВАШОГО РОЗВИТКУ:
21 жовтня 2019
Київ
Управління проектами за методологією PMI
23-25 жовтня 2019
Київ
Бізнес-есе. Тотеми на службі бізнесу
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
КНИГИ ДЛЯ РОЗВИТКУ:
Як управляти собою. Класика Harvard Business ReviewЯк управляти собою. Класика Harvard Business Review
Ваш надійний тилВаш надійний тил
Надприродний розум. Як досягнути надзвичайного силою розумуНадприродний розум. Як досягнути надзвичайного силою розуму


bigmir)net TOP 100

МЕТОДОЛОГІЯ: Стратегія, Маркетинг, Зміни, Фінанси, Персонал, Якість, IT
АКТУАЛЬНО: Новини, Події, Тенденції, Інтерв'ю, Бізнес-освіта, Коментарі, Рецензії, Консалтинг
СЕРВІСИ: Бізнес-книги, Робота, Семінари, Форуми, Глосарій, Цитати, Рейтинги, Ресурси, Статті партнерів
ПРОЕКТИ: Блог, Відео, Візія, Візіонери, Бізнес-проза, Бізнес-гумор

Сторінка Management.com.ua у Facebook    Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців    Management Digest у LinkedIn    Відслідковувати нас у Twitter    Підписатися на RSS    Поштова розсилка


Copyright © 2001-2019, Management.com.ua
Портал створено та підтримується Strategic

Підписка на Менеджмент.Дайджест

Отримуйте найновіші матеріали на свій e-mail (1 раз на тиждень)



Дякую, я вже підписана(-ий)