Такі слабко пов'язані між собою феномени, як програмне забезпечення на відкритому коді, Wikipedia, блоги, соціальні журналісти та файлообмінні мережі — представляють єдину за своєю суттю хвилю змін. Засоби інформації, які функціонують на базі технологій "зроби сам" (do-it-yourself — DIY) — неоднократно підсилені мобільними телефонами, цифровими фотоапаратами та відеокамерами, ноутбуками та лініями широкополосного доступу — розповсюджуються шаленими темпами та змінюють способи мислення та створення культурного продукту. Тому й не дивно, що новітні DIY-технології вступили в конкуренцію із традиційними засобами інформації.

Книга Yochai Benkler-а "Багатство мережі: Яким чином соціальне виробництво змінює ринки та свободу" (The Wealth of Networks: How Social Production Transforms Markets and Freedom) намагається показати, яким чином цей конфлікт між інноваційними та традиційними засобами інформації може призвести або до підвищення багатства та свободи великої кількості людей та компаній, або ж до накопичення влади у руках кількох центральних медіа-провайдерів.

"Інформація, знання та культура — це ключові фактори людської свободи та розвитку особистості, — пояснює професор Benkler. — Тому далеко не рядове значення мають способи їх виникнення та розповсюдження. Зміни, які трапилися завдяки розповсюдженню інформації через мережу, мають дуже глибокий характер".

Професор Benkler, який викладає у Єльскій юридичній школі, доводить, що радикальна демократизація доступу до інтелектуальної продукції та полегшення дистрибуції цієї продукції завдяки дешевим комп'ютерам та Інтернету за короткий час може до непізнаваності змінити політичне, наукове, економічне та інтелектуальне життя людей. Він вказує на розвиток "позаринкової та позавласницької" продукції, що створюється волонтерами, які взаємодіють через Інтернет, на зразок Linux чи Wikipedia. Методи спільного виробництва такої продукції передбачають, що люди не керуються виключно власними інтересами, але водночас і не є чистими альтруїстами. Вони є результатом змішування цих двох типів мотивації. Такі люди самі вирішують, чим вони хочуть займатися — з якою часткою коду Linux працювати і які сторінки Wikipedia редагувати.

У своїй книзі професор Benkler також намагається пояснити, яким чином традиційні засоби інформації розгортають законодавчі та політичні тактики, щоб захистити себе від можливих втрат під час технологічного різноманіття. Ось чому виробники фільмів, музичних записів, програмного забезпечення, процесорів та комп'ютерів всіма можливими способами намагаються обмежити контроль користувача над технологіями. Не варто думати, що єдиною причиною є бажання побороти піратство. Справжньою причиною обмеження прав користувачів є бажання відновити централізоване управління інноваціями та отримати максимальний зиск від продажу цифрових технологій.

Ярослав Федорак, за матеріалами strategy+business.