Знаючи про стратегічну важливість брендінгу та про ресурси, які для цього необхідні, чому ж до сих пір більшість компаній не здатні створювати успішні бренди? Чому так багато продуктів так ніколи і не стають брендами? У книзі Біла Шлі (Bill Schley) та Карла Ніколса (Carl Nichols) "Чому Джонні не може створити бренд" (Why Johnny Can't Brand) нездатність створити успішний бренд пояснюється відсутністю ключової ідеї продажу (dominant selling idea — DSI). Автори пояснюють, що DSI виникає внаслідок поєднання імені корпорації чи продукту із певною унікальною позицією у свідомості споживача. Таке поєднання може призвести до "збільшення частки ринку, підвищення продажу, посилення конкурентної позиції, зростання та підвищення цінності компанії".

Книга окреслює для читачів процес створення ключової ідеї продажу: вибір специфіки, коротка і легка для запам'ятовування звістка про цю специфіку, створення візуальних блоків, які підтримують ключову ідею продажу (DSI). Підтримка ключової ідеї продажу потребує наявності п'яти основних елементів: відмінна назва, унікальна специфіка, додаткова інформація про ідею, впливові візуальні матеріали та відмінна організація діяльності.

Наголошуючи на потребі бути першим або другим у категорії, а також на важливості "ментальної" власності, "Джонні" перегукується із класичною у цій сфері книгою "Позиціонування: Битва за уми" (Positioning: The Battle for Your Mind) Ела Райса та Джека Траута, яка була опублікована ще 20 років тому. І саме така лояльність теорії позиціонування є її основним недоліком. При уважному прочитанні побачимо, що категорії споживачів та прибутковості взагалі не досліджуються у книзі. А як можна серйозно ставитися до видання, яке, пишучи про брендінг, не звертається до споживача, який фактично підтримує бренд, та прибутковості, яка забезпечує його існування?

Та найбільшим недоліком даної книги (як і всіх інших клонів позиціонування) є нехтування звітністю. Чи може компанія стверджувати, що її позиціонування покращилося на 12% за останній рік. Та й взагалі, як можна оцінити корисність методології за відсутності будь яких індикаторів та метрик. Без таких індикаторів теорія не здатна створювати звітність, а без звітності вона не може представляти жодного інтересу для керівництва компанії. Проте, якщо ваша мета набити собі ціну, як маркетологу, що ж, ця книга дійсно може стати у нагоді.

Ярослав Федорак, за матеріалами strategy+business.