РЕЦЕНЗІЇ | Огляд книги 25 жовтня 2019 р.

Цифрове життя за межами Заходу

Упродовж двох останніх десятиліть фахівці різного штибу пишуть і говорять про переваги, які дають інтернет і діджиталізація країнам, що розвиваються, а також про можливості, котрі відкриваються у цьому зв’язку для компаній. Але як виглядає реальний стан справ?

The Next Billion Users. Digital Life Beyond the West (Ще один мільярд користувачів. Цифрове життя поза межами Заходу)

У своїй новій книзі «The Next Billion Users. Digital Life Beyond the West» («Ще один мільярд користувачів. Цифрове життя поза межами Заходу») професор Університету Еразма Роттердамського Пейел Арора (Payal Arora) показує: сюжетна лінія, на якій ґрунтуються історії про чудесне перетворення життя людей завдяки технологіям, не завжди узгоджується з тим, що відбувається в дійсності.

Пейел Арора, яка вже біля 20 років досліджує використання комп’ютерів та інтернету незаможними жителями країн, що не належать до Західного світу, переконалася в цьому ще під час свого першого проекту комп’ютеризації одного сільського району на півдні Індії. Метою ініціативи було створити цифрову інфраструктуру, щоб допомогти найбільш зубожілим членам громади вирватися з бідності. Для цього встановлювались комп’ютерні кіоски, вкладалися гроші в розбудову мережі інтернет-кафе, а обладнані технікою мікроавтобуси вирушали у віддалені села, несучи вістку про блага інтернету. Звісно, при цьому очікувалося, що жінки шукатимуть інформацію, яка допоможе їм покращити стан свого здоров’я; фермери з’ясовуватимуть ціни на врожай, а діти самостійно вивчатимуть англійську. «Але те, що відбувалося, було діаметрально протилежним нашим сподіванням, — пише Арора. — Кіоски перетворилися на закутки для ігор, соціальні мережі стали головною темою в інтернет-кафе, а безкоштовні покази кінофільмів, які проводилися, аби привабити людей до мікроавтобусів, так і залишилися єдиною метою їхнього відвідування». І така ситуація не є винятковою.

«Чимало технологічних проектів, в яких я працювала після цього, приводили до схожих результатів, — пише автор. — Гра витісняла роботу, що зводило нанівець цілі, котрі ставили організатори програм».

Це є основою того, що Арора називає «третім цифровим розривом» між промислово-розвинутим світом і країнами, що розвиваються. Перший цифровий розрив стосувався доступу до технологій; другий — здатності використовувати новітні інструменти (наприклад, щоб читати та писати). А третій (автор називає його «розривом дозвілля») — корениться в мотивації індивіда.

«Сутність третього розриву полягає в здатності зрозуміти, чого хочуть від свого віртуального життя незаможні жителі країн, що розвиваються. А ще він нагадує нам, що самореалізація — це не лише ефективність чи економічні блага, але й також менш очевидні, особисті та емоційні фактори».

Арора розповідає, що в інтернет-кафе в Альморі (місто в передгір’ї Гімалаїв) вона очікувала зустріти підлітків, які мандрують теренами мережі; але замість цього побачила місце знайомств. Хлопчики і дівчатка, сидячи за комп’ютерами, спілкувалися в онлайні, крадькома кидаючи погляди одне на одного; а їхні друзі, виконуючи роль «охоронців», стояли «на варті», готові втрутитися в разі якихось неприйнятних рухів чи проявів небажаної поведінки.

Головний висновок, який із цього мають зробити як агенції з розвитку, так і комерційні компанії є таким: що менше їхні уявлення про клієнтів відповідають місцевим реаліям, то з більшою ймовірністю ініціативи, які реалізовуватиметься в азійських та африканських країнах, зазнають провалу. А тим часом:

«Потенційні клієнти не сидять згорнувши руки в очікуванні, що ринок, врешті-решт, розпізнає їхні потреби — вони дуже креативно просуваються вперед, використовуючи будь-яку доступну технологію для того, аби відкрити нові (і часто нелегальні) способи отримання доступу до онлайн-платформ, де зосереджується щастя».

Часто йдеться про піратські способи добування бажаного, що не дивно в регіонах, де немає кінотеатрів і де вартість DVD або CD дорівнює сумі заробітної плати за тиждень. Тому Арора пропонує глобальним медіа-конгломератам реформувати свою бізнес-модель, з тим аби зробити свою продукцію доступною для обмежених у грошах людей, а не «закручувати гайки» все тугіше, позбавляючи своїх потенційних споживачів можливості отримати легальний доступ до того, що їх цікавить.

Особливо їдко в книзі критикуються цифрові освітні ініціативи, зокрема, проект «Hole-in-the-Wall», який реалізується в Індії (у його рамках діти самостійно або разом з товаришами вивчають різні дисципліни). На переконання автора, продуктивність таких програм значно перебільшена. «Самостійне навчання може бути хорошою інтелектуальною відпусткою та гарним прикладом для наслідування — але тільки для заможних, — стверджує Арора. — Для бідних це гра "в російську рулетку" зі своїм майбутнім».

Також Арора критикує компанії, які занадто оптимістично сприйняли ідеї, викладені К.К. Прахаладом (C.K. Prahalad) у книзі «Fortune at the Bottom of the Pyramid» («Багатство біля основи піраміди») і покладають надмірні надії на такі підходи, як хакатон (від англ. hack (в значенні «евристичне програмування») і marathon («марафон»)), джугад (або «інновація малими силами»), та інші методи спільного створення продуктів. «Дуже мало компаній змогли знайти цю "скриню з золотом", і, напевно, мало хто погодиться зі сповненою ентузіазмом заявою, яку не так давно зробив Білл Гейтс, сказавши, що це може стати надзвичайно перспективним планом, який дасть змогу подолати бідність та отримувати прибутки», — пише автор.

Пейел Арора не пропонує якихось альтернатив описаним вище підходам. Її мета — висвітлити їхні недоліки та спонукати всі зацікавлені сторони відмовитися від часто ефемерних припущень і, плануючи ініціативи для бідних країн, спиратися не на свої уявлення про те, що потрібно людям, а на емпіричні свідоцтва та дані досліджень.

За матеріалами strategy+business.



comments powered by HyperComments
БІЗНЕС-ПОДІЇ ДЛЯ ВАШОГО РОЗВИТКУ:
12 червня 2020
Київ
KPI-Мотивація. Побудова системи оплати за результатом
12-13 червня 2020
Київ
Ефективне управління товарними запасами
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
КНИГИ ДЛЯ РОЗВИТКУ:
Під три чорти турботи! Нумо до роботи!Під три чорти турботи! Нумо до роботи!
НЕ НЮНЬ. Просто, трясця йому, зроби це!НЕ НЮНЬ. Просто, трясця йому, зроби це!
Витончене мистецтво забивати на все. Нестандартний підхід до проблемВитончене мистецтво забивати на все. Нестандартний підхід до проблем

bigmir)net TOP 100

МЕТОДОЛОГІЯ: Стратегія, Маркетинг, Зміни, Фінанси, Персонал, Якість, IT
АКТУАЛЬНО: Новини, Події, Тенденції, Інтерв'ю, Бізнес-освіта, Коментарі, Рецензії, Консалтинг
СЕРВІСИ: Бізнес-книги, Робота, Семінари, Форуми, Глосарій, Цитати, Рейтинги, Ресурси, Статті партнерів
ПРОЕКТИ: Блог, Відео, Візія, Візіонери, Бізнес-проза, Бізнес-гумор

Сторінка Management.com.ua у Facebook    Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців    Management Digest у LinkedIn    Відслідковувати нас у Twitter    Підписатися на RSS    Поштова розсилка


Copyright © 2001-2020, Management.com.ua
Портал створено та підтримується Strategic

Менеджмент.Книги

телеграм-канал Менеджмент.Книги Менеджмент.Книги — новинки, книжкові огляди, авторські тези і цінні думки з бізнес-книг. Підписуйтесь на телеграм-канал @books_management



➥ Дякую, я вже підписана(-ий)