Як керувати економікою, якщо майбутнє має значення

Економіст Діана Койл (Diane Coyle), професор University of Manchester та колишній радник Британського уряду, сприймає світову фінансову кризу як цінну можливість проаналізувати фундаментальні недоліки економічної системи та розробити нові критерії створення та оцінки економічної політики. У своїй книзі "Економіка достатності: Як керувати економікою, якщо майбутнє має значення" (The Economics of Enough: How to Run the Economy as if the Future Matters) вона ідентифікує дві основні причини колапсу 2008-го року: нездатність макроекономіки адекватно рагувати на політичні реалії та хронічна неспроможність політиків приймати рішення, які були б ефективними у довгостроковому розрізі (так звана "трилема" організованості, власності та свободи).

Койл розділяє книгу на три частини, які висвітлюють виклики, перешкоди та способи створення кращих економічних політик. При цьому в книзі куди більше місця виділяється на ідентифікацію проблем, і менше — на їх рішення.

Як і більшість економістів, Койл робить висновок, що зростання та щастя тісно пов'язані, але при цьому вона наводить приклади, які свідчать, що максимізація зростання далеко не завжди виявляється найкращим методом для досягнення довгострокової успішності. Це і є основна дилема "достатності": що людям потрібно достатньо зростання для щастя, але не занадто багато, щоб не зробити нещасними наступні покоління.

Сам той факт, що Койл використовує абстрактне поняття "щастя" як критерій економічної політики, викликає багато запитань щодо об'єктивності її суджень. При цьому авторка вважає ВВП, який завжди використовувався для оцінки економіки, неадекватною метрикою, оскільки вона не враховує якість виробленої продукції, а також ігнорує неоплачувану роботу, таку як батьківську турботу та волонтерську діяльність.

У книзі Койл критикує банківську систему за жадібність, але при цьому залишається лояльною традиційній економічній системі. Це виглядає дещо непослідовним.

Ярослав Федорак, за матеріалами strategy+business.