Відома і невідома McKinsey
The Firm: The Story of McKinsey and Its Secret Influence on American Business
Упродовж десятиліть заснована 1926 року McKinsey має репутацію найвпливовішої консалтингової фірми світу. Серед її клієнтів — знакові компанії сучасності, від Procter & Gamble до American Express, а також уряди багатьох держав. За оцінками Forbes, сума надходжень McKinsey за 2009 рік становила $6,6 млрд.
Щоправда, є в анналах компанії епізоди, які не дуже афішуються. Так, консультанти McKinsey були творцями стратегії General Motors, завдяки якій автовиробник програв японським конкурентам; стояли біля витоків укладення славнозвісного союзу між Time Warner та AOL, а 1980 року напророчили AT&T, що через 20 років кількість користувачів мобільних телефонів в США ледь-ледь досягне відмітки в 900 тис. (насправді ж, їх виявилося 109 млн.). Перелік таких «досягнень» можна продовжувати й продовжувати...
У чому ж секрет успіху цієї компанії? Це питання аналізує Дафф Макдональд (Duff McDonald)1, у своїй книзі «The Firm: The Story of McKinsey and Its Secret Influence on American Business» («Фірма: Історія McKinsey та її секретний вплив на американський бізнес»). Розглядаючи історію McKinsey, він ставить запитання «А чи вартує те цього?» — інакше кажучи, — чому керівники дуже різних організацій готові викласти за послуги компанії небувало високі суми?
Початок
Все розпочалося з того, що Джеймс Маккінзі (James McKinsey), добрий знавець бухгалтерської справи, якось усвідомив, що фінансова звітність — це не просто документи, а щось, на чому можна побудувати сюжет цікавої історії. Власне, він першим запропонував революційну для тих часів ідею, яка полягала в тому, що замість традиційного складання бюджету треба зробити бізнес-план, а вже потім розробити бюджет, який би уможливив його виконання. А незабаром у Маккінзі сяйнула думка стосовно того, що американський бізнес не проти платити гроші зовнішнім консультантам, які б приходили в компанію та казали, що слід робити.
На вершині
Засновник McKinsey задав тон формуванню організаційної культури. Він завжди славився здатністю залучати свіжі, «незашорені» уми, глибоким аналітичним підходом та вміннями вправного спілкування. Отже, у клієнтів були всі підстави сподівалися, що запропоноване фірмою рішення буде найкраще з усіх можливих. Щоправда, питання, як реально поради McKinsey впливали на отримані замовниками результати, було дуже вміло знято із порядку денного.
Автор книги наводить слова Леррі Канарека (Larry Kanarek), одного із керівників фірми, який у мить відвертості сказав йому: «Ми ж — радники, а справа менеджменту — врахувати всі поради та приймати рішення». Крім того, як стверджує Макдональд, стандартний контракт фірми містить пункт, відповідно до якого клієнт погоджується, зокрема, з тим, що не посилатиметься на McKinsey без письмової згоди фірми. Тож, виглядає так, що компанія не афішує своїх заслуг, якщо клієнт досягає успіху, а також не бере на себе вину за його провал.
Крім того, як вважає автор книги, дуже часто під прикриттям McKinsey приймаються непопулярні рішення. «Якщо ви як генеральний директор вважаєте, що треба скоротити витрати на 10%, а ця ідея не має підтримки менеджменту, то, з допомогою McKinsey, вам, найімовірніше, вдасться дати вашій задумці "зелене світло"», — пише Макдональд. Також він зазначає, що у багатьох випадках недешева порада McKinsey зводиться, у підсумку, до простої рекомендації звільнити стільки-то працівників. За словами автора: «Є всі підстави вважати, що, можливо, McKinsey — це найавторитетніший у сучасній історії "легалізатор" масових звільнень будь-кого, будь-де та будь-коли».
Але чому клієнти знов і знов повертаються до фірми? Ось що сказав Даффу Макдональду Алан Кентроу (Alan Kantrow), колишній редактор McKinsey Quarterly: «Компанії запрошують їх для виконання нових й нових завдань не тому, що вони досконалі в тому, що роблять, а тому, що навчені, як керувати таким типами стосунків з клієнтами; інакше кажучи, вони дуже чітко усвідомлюють, що вся "cіль" — у взаєминах та вмінні вести розмову».
Звісно, з деякими думками автора можна погоджуватися або ні. Втім, попри все, книга «Фірма» — це перша спроба глибоко проаналізувати, що являє собою McKinsey — один із найпотужніших гравців сучасної індустрії управлінського консалтингу.
За матеріалами Businessweek.
1 Дафф Макдональд (Duff McDonald) був упродовж тривалого часу журналістом Fortune, The New York Observer, а також інших відомих видань. Автор книги «Last Man Standing» («Герой-одинак») — біографії Джеймса Даймона (James Dimon), голови ради директорів та генерального директора JPMorgan Chase.
|
